Вірші
***
Мене любов ненависті навчила…
Леся Українка
Ламав мене словами.
Не вірив у мрії.
А я плакала.
Плакала від болю.
Кричала від болю.
Благала не залишати,
Але ти все вирішив за нас обох.
Хоч я і відпустила тебе,
Та все-таки згадую тебе і плачу.
Плачу і страждаю.
Ненавиджу тебе!
Та знову хочу міцно обійняти
І не відпускати більше ніколи…
Якби ти сказав мені, що ненавидиш мене,
Я б із легкістю зітхнула.
Тільки ти мовчиш…
Винувать мене у всьому.
Винувать у своїх бідах.
Винувать лише мене.
Я та, що зруйнувала твій світ.
Винувать мене, винувать!
Я не кохаю тебе ... можливо.
Осінь приносить спогади про тебе.
Осіннє листя нагадує про тебе.
Зненавидь мене!
Кричу від болю тобі і шепочу «прощавай».
Якщо зустрінемося колись, то я пройду повз,
З мовчанням на губах і зі сльозами в очах,
щоб не обтяжувати тебе…
A.Б.
( Ps: иногда выкладываю под своей настоящей фамилией)
0
0
303
