Вірші
Наш перший танець
Я пам'ятаю наш перший танець
Він був дивним і водночас трепетним
Ми танцювали так,
Неначе то вперше і востаннє.
Наша перша зустріч була такою давньою
І знайомились ми не в танку
А десь далеко в минулому
Самі того не помітили.
А тей погляд, ти пам'ятаєш?
Ну тоді, коли глибокий, як до душі і назад.
Це незабутньо.
Спілкування сезонне, легка підтримка і радість за успіхи.
Довгоочікувана зустріч...
І неважливо що було ДО.
Важливо що Є зараз.
"Очікування теж частина подорожі".
Ми близькі думками, плоттю, серцем, але віддаляє лише відстань.
Та засинаємо ми з думками один про одного і це найближче.
Ті ночі кохання палкого.
Ті ранки бадьорі, безсилі навіть думати.
Лише насолода один одним.
Проза єдина, що може виказати всі спогади.
Обожнювати, хоч і так мало часу,
Лише одна ніч
Лише одне життя.
А хочеться з тобою, для тебе.
А чи хочеш цього ти?
Чи відчуваєш те, що палає в мені?
Чи вистачить нам часу насолоди?
Чи то буде ще одна ніч чи ціле життя?...
Вирішить тільки час, безпощадний і водночас щадящий час.
А щастя в дрібницях:
Прокидатись разом;
Пити чай фруктовий з шоколадом;
Снідати сирниками з родзинками.
Насолоджуватись прогулянкою вечірнім містом.
Кататись на ковзанах,
Валятись на теплому піску.
Гріти в дощову погоду своїми гарячими губами.
Ось що таке безумовне кохання.
Продовжу я, дозволь.
А ще це смуток і печаль,
Коли підтримка в ті хвилини,
Коли життя як та хрусталь
Ще трохи і далеко згине.
І от питання постає, а чи готовий ти до того
Щоб ти життя своє таке
заради мене спростовував?
Чи зможеш ти свій час направить?
І розложить від А до Я
Та так, аби зуміла я Повірить...
Повірить у безодню глибини душі.
Слова, то лише дзвін далекий.
А десь там глибоко в тиші
А може і назовні, чекає леді від душі
Свого панова годнього.
Пора закінчувати басні
І до серйозності прибратись.
Та як я зможу помінятись, як серце кличе того,
Який для мене геть далекий
Хоч і здається зовсім рідним.
Та жаль життя таке глибоке.
А ми то любимо завжди і не важливо скільки лайків...
А деколи і треба знати.
Тому варто врахувати,
Що якісно нам треба жити,
а головне в гармонії з собою.
0
0
209
Кохання.
Кохання - це дотик твоїх рук.
Кохання - це погляд твій глибокий.
Кохання - це серця твого стук.
Кохання - це коли не одинокий.
Це ніжність у кожному русі.
Яка до тепла окриляє.
Це тонкощі зібрані в волоссі.
Які ти трепетно оберігаєш.
Кохання - це коли без слів.
Кохання - це вогонь всередині горить.
Кохання - це коли ми, замість тисячі світів.
Кохання - це коли хочеться весь час творить.
Коли емоції є справжні.
Нема лукавого і злості.
Коли думки твої куражні,
А тіло все тремтить від збудженості.
В коханні неможливо помилитись.
Воно живе всередині на глибині.
Якщо не можеш ним насолоджуватись,
Коханням називати не маєш права тоді.
0
0
304
Зупинись
Ходиш ти по місту тихо
Думаєш, летиш, кричиш
Щось погасло десь там нишком
І ось більше ти не ступиш.
День і другий ти блукав
Та настала мить прозріння
Геть її ти ще не знав
Запалав вогник спасіння.
Світанок багряний, Дніпро тихий-тихий
І скільки ще бродить таких як вони?
Той час, як пісок невіжений, прудкий
А я все тривожно питаю в ріки...
І день знову буде, і ніч не одна
Зміняться вони, як ота сатана
Та невже я забуду отого вина
Яке покривало тей смуток сповна.
Промайне отей смуток безжальний і біль
А світанок залишиться в серці моїм
Спогад блисне і вийде весь хміль
Наче хвиля розради над життям чужим.
0
0
301