Люди швидко проходять повз стару крамничку солодощів. Кілька днів тому тут знайшли тіло чоловіка тридцяти - сорока років. З його голови стирчав ніж. Ніхто з сусідів так і не пригадав його ім'я, та хтось повідомив, що нібито не так давно в цього чоловіка була маленька донька, але її давно ніхто не бачив.
На місці злочину, не було виявлено ні чиїхось слідів чи відбитків, лише маленький клаптик відірваної тканини білого кольору, схожої на ту, з якої була кофтина продавця цукерок, крамниця якого знаходилася поряд.
Потрібно було зустрітися з ним. Та коли поліцейські прийшли до нього додому, двері їм ніхто не відчинив. Наступного дня також. Можна було подумати, що в будинку давно ніхто не живе, та у вікно було помітно рухи всередині і те, що деякі речі змінюють своє положення.
На третій день, було вирішено зламати двері.
На перший погляд, всередині все було в порядку. Єдине, що руйнувало загальний спокій - сильний сморід з кухні. Зайшовши туди, поліцейські побачили розкидані столові прибори, побиті тарілки та головне - тіло того самого продавця цукерок у калюжі власної крові. Обережно підійшовши ближче, вони помітили, що кров стікає з глибокої рани на його шиї. Схоже, він був ще живий під час завдання цього удару. Але чомусь не зміг, чи не став захищатися. Зробивши швидкий огляд тіла, вони виявили ще одне поранення на потилиці. Хтось вдарив його ззаду по голові, а потім штрихнув ножем у горло.
Ззаду почулися швидкі кроки. Всі озирнулися в бік звуку і побачили, що до них підійшла дівчинка. В неї було коротке світле волосся. Вдягнена вона була в коротеньку білу суконьку, з дивним кривавим візерунком. В одній руці вона тримала закривавленого ножа, в другій - тоненьку дерев'яну паличку з жовтим льодяником. Дівчинка посміхнулася і пішла вглиб будинку.