Трансформации
Я — всего лишь песчинка в пустыне вселенского разума. Мне легко и спокойно от этого осознания: Можно смело бросаться любыми избитыми фразами, Жизнь свою доживая без мирового признания. А, случается, мысли взлетят над песком неожиданно, И закрУжатся с вЕтрами странного вдохновения. Уложу их в тетрадь, спрячу в ящик подальше, пристыжено, Вдруг заметив себя с другими "венцами творения". А потом, кто-то умный, читая мои трансформации, "Посмотри,— мне укажет,— написано отвратительно. До других же песчинок тебе ни за что не добраться ведь, Так что брось, и спускайся оттуда незамедлительно". И опустится снова в пустыню вселенского разума, Оставляя в покое и приземляя сознание, Та песчинка, в которой меня не осталось ни разу аж. Только... что-то уходит от моего понимания. И чем больше я слушаю это их сопротивление (Тех, кто вечно твердит о неточностях написания), Тем сильнее моё о свободе идей представление Отличается от навязанного понимания. Нет, наверх я лечу не с другими песчинками меряться. Просто не представляю как можно жить без движения. Ну а вашим премудрым советам пускай те доверятся, Кто сможет творить по ним, не подвергая сомнениям. Мыслям тесно внутри, не сдержать никакими заслонами, Все идеи мои отныне ветрам подчиняются. Обойдусь как-то без ваших рамок с прямыми шаблонами — Как захочется мыслям, так пусть себе сочиняются.
2022-10-07 06:51:55
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4867
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5715