Сон
Alex Interesnuy:
Ми блукали шляхами дивними
Попід сонцем і чорними зливами
З веселковими переливами
Зустрічаючи дні нові.
Не керуючись певними цілями
Просто зранку з новими силами
Шли долинами й крутими схилами
Відчуваючи, що ми живі.
Дві мінорні дитини урбану
Заблукавши міськими текстурами
Без страху стати безумними
Покидали бетонне гніздо.
Я подалі послав роботу
Ти звільнилась зі свого заводу
Нас обох вже чекали пригоди
І безмежний простор.
Без вай фаю і телебачення
Все важливе набуло значення
Мов закохані на побаченні
В перший раз.
Бо минуле вже не тримало
Майбутнє туманним стало
І нічого ми не чекали
В той час.
Дві подавлені містом персони
Перейшли свої власні кордони
В ті місця де не діють закони
А діє любов.
Ті дороги, річки і гори
Нереальні для нас простори
Де сонце зранку бадьорить
Заспану кров.
Ми нікому нічого не винні
Ні банкам, ні друзям, родині
І я вільний десь тут всередині
Прориваюсь назовні.
Поруч ти, усміхаєшся вітру
Мене змушуєш тихо радіти
Сам не вірю, ми знову як діти
Безмовні.
Раптом все змінилось на тишу
Розплющились очі і, вийшло
Я прокинувся, моє ліжко
Мій дім.
Швидко в руки взяв телефон
І почувши твій голос крізь сон
Я сказав: ходім звідси разом.
-Ходім.
2018-12-14 19:36:43
8
0