Сон
Alex Interesnuy: Ми блукали шляхами дивними Попід сонцем і чорними зливами З веселковими переливами Зустрічаючи дні нові. Не керуючись певними цілями Просто зранку з новими силами Шли долинами й крутими схилами Відчуваючи, що ми живі. Дві мінорні дитини урбану Заблукавши міськими текстурами Без страху стати безумними Покидали бетонне гніздо. Я подалі послав роботу Ти звільнилась зі свого заводу Нас обох вже чекали пригоди І безмежний простор. Без вай фаю і телебачення Все важливе набуло значення Мов закохані на побаченні В перший раз. Бо минуле вже не тримало Майбутнє туманним стало І нічого ми не чекали В той час. Дві подавлені містом персони Перейшли свої власні кордони В ті місця де не діють закони А діє любов. Ті дороги, річки і гори Нереальні для нас простори Де сонце зранку бадьорить Заспану кров. Ми нікому нічого не винні Ні банкам, ні друзям, родині І я вільний десь тут всередині Прориваюсь назовні. Поруч ти, усміхаєшся вітру Мене змушуєш тихо радіти Сам не вірю, ми знову як діти Безмовні. Раптом все змінилось на тишу Розплющились очі і, вийшло Я прокинувся, моє ліжко Мій дім. Швидко в руки взяв телефон І почувши твій голос крізь сон Я сказав: ходім звідси разом. -Ходім.
2018-12-14 19:36:43
8
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2191
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1657