Чекання
Зачекались на тебе стіни твоєї кімнати. Твої друзі сумують без твоїх ясних очей. Всі птахи давно полетіли тебе шукати, Як місяць шукає в кожну з німих ночей. Не співають музИки на вулицях і в переходах. Не бажає бачити Сонце захмарене небо. Світло вуличного ліхтаря в зимову погоду Разом з кожним вогнем ялинки чекають на тебе. Зачинились кав'ярні знаючи прикрі новини, Приспустили державний прапор на всіх флагштоках. Тривожно сигналять на магістралях машини Сподіваючись, що ти прийдеш із обочин широких. Замерзає широкий Дніпро без твого тепла. Кожна квітка в вікні виглядає твій силует. Запитають площі й мости: де ти була? Ніби ти цього міста фетиш чи амулет. Усміхнуться тобі всі вітрини і вивіски їх, Піде чутка від центру міста на самий край. Що ти знов повернулась на сотні міських доріг. Але більше ніколи це місто не залишай.
2019-01-03 18:15:31
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3381
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1794