TE ODIO
Te odio, odio todo de ti, tu sonrisa y tu rostro cuando lo veo por las calles, odio todo de ti. Te odio. Odio tu voz, la manera en que me tratas, odio tu mirada despreocupada. Odio como me besas, con pasion y deseo, odio tu ridícula ropa y tu sombrero. Te odio cada vez más. Odio lo que dices, lo que tocas, lo que escribes y lo que votas, odio todo de ti. Te odiare toda la vida. No me importa si sigues con vida mientras yo esté junto a ti para odiarte toda mi existencia, te seguiré odiando hasta que volvamos a nacer, desde tus huesos, tu carne y cada rincón de tu ser. Te odio ya sabes quién. Odio lo que me provocas. Odio que mi corazón lata con tu mirada, odio tus lágrimas descontroladas, odio que me apartes y luego me atraigas, odio tus ridículos zapatos de marca. Odio todo de ti y más, pero se que esto no es verdad, solo reemplazé una palabra por su contraria... Dedicado a P.
2020-11-11 21:04:46
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
-Rayures
Creo que yo también lo dedicaré, V. Esto es para ti
Відповісти
2020-11-13 21:56:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1047
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1541