Мій краю
Анастасія Ковальська
О мій краю... Ти вимолюєш гріхи тих , хто вмирає . Ти просиш прощення у Бога , за те Що випала така дорога . Твого болю не чутно , бо голосно б'ють дзвони сумні . Твого суму не видно , бо туманом покрились муки гіркі. Сини твої страждають , щоб у раю потім цвісти . Думки твої блукають , бо прихистку їм не знайти Ти плачеш ночами , коли важкість стикає груди твої . Але сльози витираєш гучними боями , що котяться по землі . Твій шлях тереном вкритий , важко по ньому іти. Але ти не розбитий , краю , ти мусиш цвісти ! Ти будеш цвісти ! Рости ! Кров'ю і потом Крізь віки свою славу нести .
2020-11-15 14:29:48
9
0
Інші вірші поета
Залежність Жива Страхи Напиши мені пісню
Інші поети
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2357
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2743