Страхи
Анастасія Ковальська
Друже , вгамуй свій страх , Ти ще не в одинокій безодні , Твоє тіло з душею з’єднане в думках А те , що зовні – природньо Нехай коїться безлад навколо життя А страхи не знаходять притулку , Бо буденне , послухай , опісля життя Анітрохи не матиме толку . Поки маєш можливість – забудь про страхи Бо вони не вартують уваги , Дихай тим , що ти бачиш – без втрати жаги Не втрачай у житті рівноваги . Ти залиш непотрібні , безглузді думки , Бо вони на шляху зупиняють . Живи зараз і тут ! Безтурботно живи , Бо секунди так швидко згорають
2020-11-15 15:05:17
7
0
Інші вірші поета
Сподівання Напиши мені пісню Залежність Забутті слова
Інші поети
Vymy
@Angely
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12458
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4941