Залежність
Своїм волоссям , тілом , вустами , Своїми думками , очима , словами Змушуєш в тобі розчинитись , Забутись , втратити розум , закритись . Я не можу чути твій запах , Я не можу відчувати твій дотик . Ти маниш мене здалека , До тебе дорога далека . Гарячий погляд лиш у сні помічаю , Гарячі вуста тільки там відчуваю . Ти мене маниш дико , невпинно . Часом так міцно , часом невинно . Я відчуваю поволі залежність , Твоє бажання , тобі належність . Ти зупиняєш мій дух , мій спокій . Я чую тільки подих глибокий . Це може дурість , абсурд суцільний . Але час, так здається , повільний Ти – вільний , Я – тобою божевільна . Ти став мені як примара , хотіння . Міцним стає , та отруйним коріння . Подібних тобі я в світі шукаю Та суть лише твою відчуваю .
2020-11-15 16:49:46
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово 😎 👏
Відповісти
2020-11-15 17:17:59
Подобається
Анастасія Ковальська
@Green Cherry дякуюю 😍
Відповісти
2020-11-15 17:36:46
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2711
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1732