Хлопчик-Сирота..
А він один, у цілім світі, Живе без ласки і тепла, Без материнської любові, і Без батьківського плеча. В його очах, горить надія Побачити нове життя, Сказати вперше, слово:"Мама, Відчуй моє серцебиття." Я завітав у дит будинок, Де жив маленький сирота, І він зустрів мене привітно, Із криком: " Люди..., Люди.., Так.., УРА!" Ми довго гралися, сміялись, Мені він казку розказав, І вже почав читати вірша, Й на слові "Мама"- замовчав. Я був не в силі пояснити, Що означають ті слова Й тремтячим голосом, крізь сльози, Промовив тихо :"Вже пора". Й тоді настала мить розлуки, Я повернутись обіцяв, Й він протягнув до мене руки, І міцно-міцно обійняв. В ту мить, усе перевернулось, А по щоці стекла сльоза. Я зрозумів, що значить-сам, Я зрозумів, що значить-сирота. Якщо тобі бува погано, й ти нарікаєш на життя, Згадай, як мучиться в цім світі, Маленький хлопчик-сирота.
2018-02-09 16:47:11
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
АНАСТАСІЯ ДЕМ'ЯНЧУК
Дуже трогає за душу молодець👍🏻
Відповісти
2018-03-02 09:23:58
1
Алексей Кумсков
Очень красиво
Відповісти
2019-03-16 13:24:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3575
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3018