Прощай
Анастасія Супрун
Давай розлучимося вже ! Але , на останньому поверсі , Залишимо світло включеним . За звичкою . Давай розлучимося вже ! На доленосному монтажі Погасли краплі почуття , Немов сірники ! Прости ! Так більше не можу! І не хочу , і не вмію. Тінь сліз біжить по стелі. Але розлучаємося . Не шкодую !
2018-02-09 16:38:56
3
0
Інші вірші поета
Жизнь Красиво Хлопчик-Сирота.. Ми любим...
Інші поети
GannMorgana
@GannMorgana
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11841