Зрада
Ліжко... Там ВОНА, та яка подруга вчора ще була Там ВІН, який ще вчора, був цілий світ Біль... Нестерпний, пекучий, роз'їдаючий душу Поселився там на вік. Гарячі сльози з очей котилися ВОНИ сидять. Чекають коли пройде твоя злість Ти вибігаєш з кімнати, ненавидя ввесь світ. ВІН біжить навздогін, готовий поставити все на кін Яд розтікається по венам Бурлить все в тобі. Ти впевнена що ніколи не пробачиш ЇХ Хай на все життя це буде ЇХНІЙ гріх....
2020-11-03 21:11:53
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567