Хранімо ж, люде...
Андрій Лісовий
Як мало вже залишилось тинків, І глечиків не битих під тропами... Не крутятся вже крила вітряків, Не святять люди землю голими стопами... Не носять літні вишитих хусток, А молоді - забули вечорниці, Не ходять хлопці більше у ярок Співать пісні закоханій дівиці... Затихли вже кобзарські струни, Стоять й литаври з пилом у кутку, Не чути вже як плачуть сурми, Усе чекають люду доброту... Часи ідуть й стирають пам'яті кордони, Хранімо ж, люде, націю свою, Її історію, традиції й закони, У мирі, злагоді й в бою!
2020-11-17 09:12:51
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анастасія Заматевська
Дуже сподобався👍😌
Відповісти
2020-11-17 13:33:40
1
Інші вірші поета
Свого не треба..? До братів по нації: вільних і невільних... Доля Іспит у життя
Інші поети
Yantsya
@jankaa
Ella Verrremi
@verrremi
Ann Korzhan
@Anna_Korz
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1922
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1694