Хранімо ж, люде...
Андрій Лісовий
Як мало вже залишилось тинків, І глечиків не битих під тропами... Не крутятся вже крила вітряків, Не святять люди землю голими стопами... Не носять літні вишитих хусток, А молоді - забули вечорниці, Не ходять хлопці більше у ярок Співать пісні закоханій дівиці... Затихли вже кобзарські струни, Стоять й литаври з пилом у кутку, Не чути вже як плачуть сурми, Усе чекають люду доброту... Часи ідуть й стирають пам'яті кордони, Хранімо ж, люде, націю свою, Її історію, традиції й закони, У мирі, злагоді й в бою!
2020-11-17 09:12:51
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анастасія Заматевська
Дуже сподобався👍😌
Відповісти
2020-11-17 13:33:40
1
Інші вірші поета
Сред літа серце крижане... Зорям✨ Свого не треба..? Тож стань сонцем серед ночі...
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Ната
@MataMark
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2665
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3049