Хранімо ж, люде...
Андрій Лісовий
Як мало вже залишилось тинків, І глечиків не битих під тропами... Не крутятся вже крила вітряків, Не святять люди землю голими стопами... Не носять літні вишитих хусток, А молоді - забули вечорниці, Не ходять хлопці більше у ярок Співать пісні закоханій дівиці... Затихли вже кобзарські струни, Стоять й литаври з пилом у кутку, Не чути вже як плачуть сурми, Усе чекають люду доброту... Часи ідуть й стирають пам'яті кордони, Хранімо ж, люде, націю свою, Її історію, традиції й закони, У мирі, злагоді й в бою!
2020-11-17 09:12:51
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анастасія Заматевська
Дуже сподобався👍😌
Відповісти
2020-11-17 13:33:40
1
Інші вірші поета
Він душу дав, щоб ти пожив Ціна правди До братів по нації: вільних і невільних... "Павтаріть"...?
Інші поети
Prosvet
@Prosvet
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9529
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2770