Хранімо ж, люде...

Андрій Лісовий

Як мало вже залишилось тинків, І глечиків не битих під тропами... Не крутятся вже крила вітряків, Не святять люди землю голими стопами... Не носять літні вишитих хусток, А молоді - забули вечорниці, Не ходять хлопці більше у ярок Співать пісні закоханій дівиці... Затихли вже кобзарські струни, Стоять й литаври з пилом у кутку, Не чути вже як плачуть сурми, Усе чекають люду доброту... Часи ідуть й стирають пам'яті кордони, Хранімо ж, люде, націю свою, Її історію, традиції й закони, У мирі, злагоді й в бою!

2020-11-17 09:12:51

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Анастасія Заматевська

Дуже сподобався👍😌

Відповісти

2020-11-17 13:33:40

Інші вірші поета

Героям Крут... "Павтаріть"...? До братів по нації: вільних і невільних... Don't cry

Інші поети

Veronika Yupyn

@Veronika_Yupyn

Влад Котов

@Vlad_kotov2

Yantsya

@jankaa

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2502

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2279