Хранімо ж, люде...
Як мало вже залишилось тинків,
І глечиків не битих під тропами...
Не крутятся вже крила вітряків,
Не святять люди землю голими стопами...
Не носять літні вишитих хусток,
А молоді - забули вечорниці,
Не ходять хлопці більше у ярок
Співать пісні закоханій дівиці...
Затихли вже кобзарські струни,
Стоять й литаври з пилом у кутку,
Не чути вже як плачуть сурми,
Усе чекають люду доброту...
Часи ідуть й стирають пам'яті кордони,
Хранімо ж, люде, націю свою,
Її історію, традиції й закони,
У мирі, злагоді й в бою!
2020-11-17 09:12:51
8
1