Живе
Осінь,зима, Літо,весна, Небо,земля, Звіри та я. Річка й долина, Рідна країна! Все це довкола, Озирнись і поглянь. Птахи у горах, Звіри у норах, Люди в домівках, Вітер між гілках. Квіти-рослинка, Звіри-тваринка. Ти не розумієшь, То все живе! Все літае та стрибає, А ти завмер... Усміхнись, повурухнись, Підстрибни та обійми, І матусю і дідусю, Не забудь і про тваринку, Та полий на грядці квітку. Це найголовніше. А все інше то таке, Перепригнеш і пройде!😉
2018-06-14 15:40:46
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1446
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1951