Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
2020-09-15 11:49:20
64
39
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (39)
Tomka
Відповісти
2020-09-15 13:00:40
Подобається
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Шукай, шукай, Віка, ... Мечтай, идиализируй, нарисуй образ и ищииии) Долго искать ТАКим образом будешь...может и всю жизнь... "А любовь рядом была, следом шла, лепестки рассыпая. А любовь рядом была только сердце об этом не знало..."( песня советская может не дословно, зато правильно...) Или третий вариант, "Любовь негаданно нагрянет, когда её совсем не ждёшь и каждый вечер сразу станет, удивительно хорош..иты поёшь:"Сердце, тебе не хочется покоя. Сердце,как хорошо, что ты такое. Спасибо, сердце, чтобы умеешь ТАК любить."(Л.Утесов) А нас миллиарды...и вариантов любви варианты)) ... Ищите друг друга, чтобы не случилось. Ждите друг к другу во что бы то ни стало...(из передачи "Жди меня"....может недословно, поправьте)🤗😃🤣
Відповісти
2020-09-15 15:43:48
1
Вікторія Тодавчич
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК ваши слова звучат очень красиво. Благодарю вас, это явно мой любимый комментарий ❤🍁
Відповісти
2020-09-15 16:46:40
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8995
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2567