Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2020-09-15 11:49:20

63

39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (39)

Tomka

@Вікторія Тодавчич спасибо ✨

Відповісти

2020-09-15 13:00:40

Подобається

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

Шукай, шукай, Віка, ... Мечтай, идиализируй, нарисуй образ и ищииии) Долго искать ТАКим образом будешь...может и всю жизнь... "А любовь рядом была, следом шла, лепестки рассыпая. А любовь рядом была только сердце об этом не знало..."( песня советская может не дословно, зато правильно...) Или третий вариант, "Любовь негаданно нагрянет, когда её совсем не ждёшь и каждый вечер сразу станет, удивительно хорош..иты поёшь:"Сердце, тебе не хочется покоя. Сердце,как хорошо, что ты такое. Спасибо, сердце, чтобы умеешь ТАК любить."(Л.Утесов) А нас миллиарды...и вариантов любви варианты)) ... Ищите друг друга, чтобы не случилось. Ждите друг к другу во что бы то ни стало...(из передачи "Жди меня"....может недословно, поправьте)🤗😃🤣

Відповісти

2020-09-15 15:43:48

1

Вікторія Тодавчич

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК ваши слова звучат очень красиво. Благодарю вас, это явно мой любимый комментарий ❤🍁

Відповісти

2020-09-15 16:46:40

1

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

849

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

46

10

1569