Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2020-09-15 11:49:20

64

39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (39)

Tomka

@Вікторія Тодавчич спасибо ✨

Відповісти

2020-09-15 13:00:40

Подобається

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

Шукай, шукай, Віка, ... Мечтай, идиализируй, нарисуй образ и ищииии) Долго искать ТАКим образом будешь...может и всю жизнь... "А любовь рядом была, следом шла, лепестки рассыпая. А любовь рядом была только сердце об этом не знало..."( песня советская может не дословно, зато правильно...) Или третий вариант, "Любовь негаданно нагрянет, когда её совсем не ждёшь и каждый вечер сразу станет, удивительно хорош..иты поёшь:"Сердце, тебе не хочется покоя. Сердце,как хорошо, что ты такое. Спасибо, сердце, чтобы умеешь ТАК любить."(Л.Утесов) А нас миллиарды...и вариантов любви варианты)) ... Ищите друг друга, чтобы не случилось. Ждите друг к другу во что бы то ни стало...(из передачи "Жди меня"....может недословно, поправьте)🤗😃🤣

Відповісти

2020-09-15 15:43:48

1

Вікторія Тодавчич

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК ваши слова звучат очень красиво. Благодарю вас, это явно мой любимый комментарий ❤🍁

Відповісти

2020-09-15 16:46:40

1

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1969

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

1787