Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2020-09-15 11:49:20

64

39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (39)

Tomka

@Вікторія Тодавчич спасибо ✨

Відповісти

2020-09-15 13:00:40

Подобається

Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК

Шукай, шукай, Віка, ... Мечтай, идиализируй, нарисуй образ и ищииии) Долго искать ТАКим образом будешь...может и всю жизнь... "А любовь рядом была, следом шла, лепестки рассыпая. А любовь рядом была только сердце об этом не знало..."( песня советская может не дословно, зато правильно...) Или третий вариант, "Любовь негаданно нагрянет, когда её совсем не ждёшь и каждый вечер сразу станет, удивительно хорош..иты поёшь:"Сердце, тебе не хочется покоя. Сердце,как хорошо, что ты такое. Спасибо, сердце, чтобы умеешь ТАК любить."(Л.Утесов) А нас миллиарды...и вариантов любви варианты)) ... Ищите друг друга, чтобы не случилось. Ждите друг к другу во что бы то ни стало...(из передачи "Жди меня"....может недословно, поправьте)🤗😃🤣

Відповісти

2020-09-15 15:43:48

1

Вікторія Тодавчич

@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК ваши слова звучат очень красиво. Благодарю вас, это явно мой любимый комментарий ❤🍁

Відповісти

2020-09-15 16:46:40

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

1871

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

1932