Питання, яке не дає мені спокою вже дуже довго: чому люди роблять боляче тим, кого люблять? Чому найбільше страждають ті, хто зміг покохати настільки сильно, що й не передати словами.

Це настільки банальне питання, що якби ти стояв тут, переді мною, напевно, просто відвернувся б, не бажаючи слухати мої безглузді розповіді. Але, чому в мене виникає почуття, що колись, дуже давно, ти все ж таки їх слухав. Я не пам'ятаю, щоб ти був зі мною на протязі всього життя, або мого дитинства. Здається, що ти з'явився в моєму житті зовсім недавно. Хоча, як я можу знати напевне? У мене немає годинника або телефону, щоб я змогла побачити час, я не можу запитати про це в когось, бо скільки б разів я не підходила до людей, мене попросту ігнорують.

Рекламні білборди, що оточують нас з усіх боків, викрикують слогани і закликають до чогось такого, починаючи від покупки кави до стрибка з парашутом, працюють постійно і, здається не вимикаються навіть вночі, але чому ні разу на них я не бачила годинника. Хоча постривай, одного разу це все-таки сталося.

Великі блискучі цифри світилися яскравими вогниками, які так і закликали поглянути на них, здались мені дивними. Справа в тому, що на них не було жодної стрілки - ні секундної, ні хвилинної, ні годинної. Можливо саме тому я й зупинилась біля них.

Тоді я була єдиною, хто зупинився хоч на мить. Серед усіх цих людей, не було жодного, хто хоч раз підняв би голову і поглянув вгору, не було нікого, хто хоч раз з кимось привітався або ж зупинився потеревенити з другом або знайомим.

Чи міг той годинник означати щось? Чи ніс він у собі якийсь прихований сенс? Я часто замислююсь над цим і ще частіше думаю про те, що це - годинник мого життя. Якщо це і справді так, то чи може відсутність стрілок означати те, що мій час уже вичерпано? Чи означає це, що я так і не дісталася до розгадки? А може, все навпаки? Можливо, це лише початок чогось нового? Або ж це попередження про якийсь початок?

Я вже не впевнена у тому, що я роблю, або в тому, що кажу. В моєму житті все надто заплутано і щоб дістатися до правди доведеться дуже гарно попрацювати. В моєму житті вже не має впевненості у чому-небудь, якщо це завтрашній день або ж наступна година. В моєму житті залишились одні лише сподівання. І здається, що й вони скоро зникнуть.