Любила...

Аня Коритна

А вона любила його не за красу, Не за сильні руки Вона любила за душі чистоту За пережиті з нею муки. Вона не хотіла подарунків, Не хотіла іти в ресторан Вона мріяла про великий пакунок, Теплих обіймів і пелюстків троянд. Їй не потрібно було ракету, Щоб полетіти на Місяць, Тільки поряд пітримку І віру, що все здійсниться. Та все ж обрізали крила, Пташка не полетить. А так хотілось, щосили Взлетіти в коханні на мить...

2018-07-13 14:47:40

Інші вірші поета

Не знаю Не втрачено Досить ...

Інші поети

Princess Mwas

@princess_mwas

Vinay Deshlahare

@avin_rafael

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3265

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2208