Любила...

Аня Коритна

А вона любила його не за красу, Не за сильні руки Вона любила за душі чистоту За пережиті з нею муки. Вона не хотіла подарунків, Не хотіла іти в ресторан Вона мріяла про великий пакунок, Теплих обіймів і пелюстків троянд. Їй не потрібно було ракету, Щоб полетіти на Місяць, Тільки поряд пітримку І віру, що все здійсниться. Та все ж обрізали крила, Пташка не полетить. А так хотілось, щосили Взлетіти в коханні на мить...

2018-07-13 14:47:40

Інші вірші поета

Не втрачено Не знаю Досить ...

Інші поети

stasijjka

@stasijjka

Ren

@Panda_4010

White_Fox_

@White_Fox_

Схожі вірші

Всі

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4026

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1783