Дім
Дім – це родина, Місто, де виріс, Гомін дворів і гуркіт машин, Вулиць багато, в літку – спекотно, Запах знайомий і магазин. Дім – це родина, Місто де виріс, Кожен куточок, де ти блукав, Перше кохання і поцілунок, Все що з дитинства ти в себе ввібрав. Дім – це ти сам, І ті хто є поруч, Де ти щасливий, потрібен де ти, Де поважають тебе, як людину, Де розділяють мрії, думки. Дім – це одна велика країна! Те, що пов’язує нас назавжди! Дім – це хмаринка і дім- це людина! Те що кохаєш і маєш ти!
2023-10-02 20:00:35
8
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4108
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4857