Дім

AnnaKris

Дім – це родина, Місто, де виріс, Гомін дворів і гуркіт машин, Вулиць багато, в літку – спекотно, Запах знайомий і магазин. Дім – це родина, Місто де виріс, Кожен куточок, де ти блукав, Перше кохання і поцілунок, Все що з дитинства ти в себе ввібрав. Дім – це ти сам, І ті хто є поруч, Де ти щасливий, потрібен де ти, Де поважають тебе, як людину, Де розділяють мрії, думки. Дім – це одна велика країна! Те, що пов’язує нас назавжди! Дім – це хмаринка і дім- це людина! Те що кохаєш і маєш ти!

2023-10-02 20:00:35

Інші вірші поета

В окупації. Відчуття Чи є в тебе воля? Брехня Де ж ви взялись?

Інші поети

а.

@freshredrosess

قطة صغيرة

@Psycho_Kitt

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

2198

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4613