Дім
AnnaKris
Дім – це родина, Місто, де виріс, Гомін дворів і гуркіт машин, Вулиць багато, в літку – спекотно, Запах знайомий і магазин. Дім – це родина, Місто де виріс, Кожен куточок, де ти блукав, Перше кохання і поцілунок, Все що з дитинства ти в себе ввібрав. Дім – це ти сам, І ті хто є поруч, Де ти щасливий, потрібен де ти, Де поважають тебе, як людину, Де розділяють мрії, думки. Дім – це одна велика країна! Те, що пов’язує нас назавжди! Дім – це хмаринка і дім- це людина! Те що кохаєш і маєш ти!
2023-10-02 20:00:35
8
0
Інші вірші поета
Брехня Не вміла мати відмовляти! Чи є в тебе воля? Де ж ви взялись?
Інші поети
Mimi Meow
@Mimi_meow
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1377
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4081