Дім

AnnaKris

Дім – це родина, Місто, де виріс, Гомін дворів і гуркіт машин, Вулиць багато, в літку – спекотно, Запах знайомий і магазин. Дім – це родина, Місто де виріс, Кожен куточок, де ти блукав, Перше кохання і поцілунок, Все що з дитинства ти в себе ввібрав. Дім – це ти сам, І ті хто є поруч, Де ти щасливий, потрібен де ти, Де поважають тебе, як людину, Де розділяють мрії, думки. Дім – це одна велика країна! Те, що пов’язує нас назавжди! Дім – це хмаринка і дім- це людина! Те що кохаєш і маєш ти!

2023-10-02 20:00:35

Інші вірші поета

Не вміла мати відмовляти! В окупації. Відчуття Де ж ви взялись? Брехня

Інші поети

ريي ")

@Ree_e4

Володя Винтоняк

@volodya_vintonyak

Лео Лея

@lesya_yurp

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1517

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4647