Жуля...

Анна-Марія Фокк

А серце все знову потерпає від болю Болить і щемить і рветься на волю І сльози пекучі течуть на подушку Але крики душі вгамувати я мушу. Повернися благаю, від болю вмираю А серце кров'ю обливає, як вогнем опікає І сльози щоночі дарма проливаю Я просто знаю, що тебе вже немає. Згадаю, як разом ми спали щоночі Твої поцілунки... Заплакані очі І душу терзає немов на частини Я знаю що ти серед ночі не прийдеш О Боже, благаю, нехай повернеться Я серце віддам, а в нього (неї) хай б'ється О Боже, благаю, нехай хоч присниться Погляну на нього (неї) і буду молиться. І серце все знову потерпає від болю А душа все кричить і рветься на волю І сльози криваві течуть на подушку Але крики душі вгамувати я мушу...

2023-09-22 15:40:59

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Анна-Марія Фокк

@просто веселка Дякую))

Відповісти

2023-09-22 18:46:33

1

Lexa T Kuro

Болючий вірш! Сильні емоції і почуття в ньому! Сил Вам та світлих натхнень!🙏☀️

Відповісти

2023-09-23 06:30:40

1

Анна-Марія Фокк

@Lexa T Kuro Дякую ☺️💓

Відповісти

2023-09-23 06:31:50

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

44

3

865

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

127

26

4135