То і йди від мене...

Nastya

Тож, коли ти планував зізнатися? Коли ти планував піти? А може досить наді мною насміхатися? Бо згодом зазнаєш поразки і ти! Гадаєш, легше мені стане? Краще б залишив мене на чужині... Ти мов той демон мою душу крадеш Та хай горітиме любов твоя у вогні!

2020-03-19 10:58:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Вікторія Тодавчич

Дуже сумно, але гарно ☺

Відповісти

2020-03-19 11:12:03

Подобається

Nastya

@Вікторія Тодавчич 😊💕

Відповісти

2020-03-19 11:16:51

Подобається

Інші категорії

Радісні вірші Соціальні Подійні Поеми Філософські Гумористичні

Інші поети

Romkolana

@nastyuxa_xa

AnnaMary

@AnnaMary_

Лео Лея

@lesya_yurp

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2166

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2001