То і йди від мене...
Тож, коли ти планував зізнатися? Коли ти планував піти? А може досить наді мною насміхатися? Бо згодом зазнаєш поразки і ти! Гадаєш, легше мені стане? Краще б залишив мене на чужині... Ти мов той демон мою душу крадеш Та хай горітиме любов твоя у вогні!
2020-03-19 10:58:57
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
Дуже сумно, але гарно ☺
Відповісти
2020-03-19 11:12:03
Подобається
Nastya
Відповісти
2020-03-19 11:16:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3265
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7099