Вірші
Всі
Вона сумна...
Вона сидить сумна на кухні,
В руці давно остиглий чай,
Погляд спрямований у невідомість,
А очі прозорі, як кришталь.
Ховає серце десь подалі,
Стосунки більше не її,
Любов приносить гірке розчарування
Та присмак сліз вже на язиці.
Душа покрилася рубцями,
Прошу, їх не зачіпай,
Хоч рани загоїлися після страждання,
Але їх все ж не зачіпай.
Не треба марну віру їй вселяти,
Вона давно вже не дівча
Та знає як повільно убиває
Надія у щасливе майбуття.
Сидить вона сумна, у шрамах
І чай вихолонув уже давно,
А разом з ним і віра у кохання
Та біль минув, як та любов.
3
0
258
Бабуся солдата
Надворі листя опадає,
Крізь шибку сонце заглядає,
Стоїть бабуся геть сумна,
На внука форму одягла.
Він юний воїн нашої країни,
Ще вчора бігав по селу,
Сьогодні - більше не дитина,
Солдата кличуть на війну.
Бабуся форму прасувала,
Гарячі сльози гордо витирала,
Збирала речі і молилась,
За внука та сміливих побратимів.
Бо бабця знає що таке війна
Вона сама її пережила,
Хай буде тиша у селі
Та мир панує на землі.
3
1
195
Народжені боротися
Страшні думки навіяні війною
Задушать всі надії на життя,
Не в змозі вільно дихати повітрям,
Повинні битися за тихе майбуття.
Кроваві терни приберегла жорстока доля
Та смерть іде за нами по п'ятам,
Ми молимося в небо Богу:
"Полиш життя своїм синам".
Свободу нашу виборюємо знову,
За неї полягло багато вже синів,
Бо ми ніколи не здаємося,
Ще з часів великих козаків.
Нехай нащадки подвиг пам'ятаюсь,
Нехай несуть цю славу крізь віки,
Як воїни країну захищали
Та бились за клаптик вільної землі.
7
0
325
