Хто ти?
Сидиш у темряві і мариш і сни ти бачиш кольорові, де наче птах у небі ти ширяєш. І сонце світить, вітер віє, пташки співають, душа радіє. Та все це— не більше ніж міраж. Прокинься! Не усе так гладко. Не книги доброї ти персонаж, скоріше... блазень. І так уперто граєш ти цю роль, що вже й забув, ким був ти донедавна, що був ти сам собі король. Вставай! Розвій всю єресь пропаганди, бо лиш від тебе в світі все залежить, від всього, що ти робиш, від того думаєш ти, чи лиш повторяєш, чиїсь думки у тебе в голові, чи власні, момент життя ти ловиш, чи лиш його втрачаєш. Тож озирнись і скажи мені відверто, друже, що ти бачиш? Погоджуюсь— не дуже. Тобі вирішувать, як бути, та спершу, на це питання відповідь знайди І всьому світу розкажи, хто ти. ,,Я думав, що моє життя це трагедія, виявилося - комедія
2020-03-10 19:49:44
1
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4190
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2576