Смерть
Смерть оточує мене - чорна пустота - Зліва, справа, тут вона, І нічого і не зробиш. Вона зжирає навкруги все, що колись мав я, і... І тільки й бачу як згасають душі мені близькі, І в пам'яті з кожним днем все згадок менше про з ними близкість. За що це мені? Невже щось я скоїв? -Ні, це лиш смерті руки чорні, Руки, котрі хочуть лише чиєїсь болі, А ти думай, що ти скоїв... Asker Nerys від 11.05.2020
2020-05-11 07:23:37
7
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2484
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10140