Смерть
Смерть оточує мене - чорна пустота - Зліва, справа, тут вона, І нічого і не зробиш. Вона зжирає навкруги все, що колись мав я, і... І тільки й бачу як згасають душі мені близькі, І в пам'яті з кожним днем все згадок менше про з ними близкість. За що це мені? Невже щось я скоїв? -Ні, це лиш смерті руки чорні, Руки, котрі хочуть лише чиєїсь болі, А ти думай, що ти скоїв... Asker Nerys від 11.05.2020
2020-05-11 07:23:37
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12340
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8895