Смерть
Смерть оточує мене - чорна пустота - Зліва, справа, тут вона, І нічого і не зробиш. Вона зжирає навкруги все, що колись мав я, і... І тільки й бачу як згасають душі мені близькі, І в пам'яті з кожним днем все згадок менше про з ними близкість. За що це мені? Невже щось я скоїв? -Ні, це лиш смерті руки чорні, Руки, котрі хочуть лише чиєїсь болі, А ти думай, що ти скоїв... Asker Nerys від 11.05.2020
2020-05-11 07:23:37
7
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2797
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4114