Смерть
Asker Nerys
Смерть оточує мене - чорна пустота - Зліва, справа, тут вона, І нічого і не зробиш. Вона зжирає навкруги все, що колись мав я, і... І тільки й бачу як згасають душі мені близькі, І в пам'яті з кожним днем все згадок менше про з ними близкість. За що це мені? Невже щось я скоїв? -Ні, це лиш смерті руки чорні, Руки, котрі хочуть лише чиєїсь болі, А ти думай, що ти скоїв... Asker Nerys від 11.05.2020
2020-05-11 07:23:37
7
0
Інші вірші поета
One of them(Freak) Життя
Інші поети
Юрий Тим
@currentlib
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3545
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12592