Пісня Меллі
Надворі буйна весна, а я ходжу, ходжу сумна. Бо ж відвідуєш ти мене лише у снах. Обернися, любий, ззаду стою, усміхаюсь (хоч і неприємна твоя відраза). До найтихішого слова боязно прислухаюсь (хочу бути разом). Тримаєш у руках моє крихке серце, вважай! Не відпусти! Інакше нізащо не уникнути мені страшної темноти! Голос манить, змушує тремтіти (наче обіймає). І я розумію, що кращого немає на світі (немає, немає). Не топчи почуття, прошу́. І не бійся розказати провину – все тобі прощу. **** Те, що в грудях, лише ж задля тебе б'ється, зрозумій (зберегти зумій). На спільне щастя не припиняю пелекати я надій (ніби це останній бій). Як нічний метелик, що летить на красивий вогонь, Боюся ніжно торкнутися твоїх беззахисних скронь. Боюся, обпалиш, але хочу шалено горіти (згадаю нічку дощову). Навіть якщо буде дуже сильно боліти (якось уже переживу). Бажаю зігрівати побиту душу твоїм вогнем, Доти, доки навіки не заснем і разом неба не сягнем. Давно хотіла, аби ти тепло обійняв (нумо, підійди). Не засуджував і, якою є, прийняв (нумо, до себе притисни). **** Можливо, не судилось це мені, Але завжди хочу бути поряд, коли очі твої сумні. Я досі не знаю, як у душі лад навести, Хоч і причина неспокою проста – ти. Любитиму, хоч щоб не думав, не казав (зараз краще мовчи). Адже нічого не повернути назад (просто до себе тихо притули). Скажи: "я з тобою назавжди". _______________ Вірш до одного з розділів книги "Вибір Серця" https://www.surgebook.com/asteriya/book/vibir-sercya
2020-01-22 14:00:55
28
12
Комментарии
Упорядочить
  • По популярности
  • Сначала новые
  • По порядку
Показать все комментарии (12)
Asteriya
@Эми Сонрайз ти що! Звичайно! Буде дуже цікаво послухати!😆😍😍😍😳 Дякую, люба, страшенно приємно ❤️💕🙈😆😍😍😍😍😍😍😚😚😚❤️😘😘😘😘😘😳😳
Ответить
2020-01-22 20:19:05
1
Ром Сімчук
Зміст незрозумілий! Мені незподобалось
Ответить
2020-01-23 08:58:20
Нравится
Asteriya
@Ром Сімчук мені здається, аби краще зрозуміти зміст, варто спершу прочитати книгу, до якої цей вірш написаний)
Ответить
2020-01-23 10:47:22
Нравится
Похожие стихи
Все
Людишки
Считает каждый себя умным, И всё твердит, что Бога нет. Считает каждый себя умным, И длится это много лет. Проходят дни, а может годы, В сознание умном, роковом. Смотря на те же небосводы, Себя считая знатоком. Когда пришло негодование, Когда творится круговерть, Тогда меняется сознание, Когда приходит в гости смерть. Бегут по церквям и мечетям, И молят, просят их простить. Творец относится как к детям, К себе желает пригласить. Он всех простит и успокоит, Но нам то лень к нему идти. От всех несчастий, он, укроет, Лишь нужно мыслями дойти...
77
10
2646
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
72
18
461