Пісня Меллі
Надворі буйна весна, а я ходжу, ходжу сумна.
Бо ж відвідуєш ти мене лише у снах.
Обернися, любий, ззаду стою, усміхаюсь (хоч і неприємна твоя відраза).
До найтихішого слова боязно прислухаюсь (хочу бути разом).
Тримаєш у руках моє крихке серце, вважай! Не відпусти!
Інакше нізащо не уникнути мені страшної темноти!
Голос манить, змушує тремтіти (наче обіймає).
І я розумію, що кращого немає на світі (немає, немає).
Не топчи почуття, прошу́.
І не бійся розказати провину –
все тобі прощу.
****
Те, що в грудях, лише ж задля тебе б'ється, зрозумій (зберегти зумій).
На спільне щастя не припиняю пелекати я надій (ніби це останній бій).
Як нічний метелик, що летить на красивий вогонь,
Боюся ніжно торкнутися твоїх беззахисних скронь.
Боюся, обпалиш, але хочу шалено горіти (згадаю нічку дощову).
Навіть якщо буде дуже сильно боліти (якось уже переживу).
Бажаю зігрівати побиту душу твоїм вогнем,
Доти, доки навіки не заснем і разом неба не сягнем.
Давно хотіла, аби ти тепло обійняв (нумо, підійди).
Не засуджував і, якою є, прийняв (нумо, до себе притисни).
****
Можливо, не судилось це мені,
Але завжди хочу бути поряд, коли очі твої сумні.
Я досі не знаю, як у душі лад навести,
Хоч і причина неспокою проста – ти.
Любитиму, хоч щоб не думав, не казав (зараз краще мовчи).
Адже нічого не повернути назад (просто до себе тихо притули).
Скажи: "я з тобою назавжди".
_______________
Вірш до одного з розділів книги "Вибір Серця" https://www.surgebook.com/asteriya/book/vibir-sercya
2020-01-22 14:00:55
34
12