Погубила (пісня)
Не можу жити, коли ти, любий, такий черствий... Ні слова не кажеш, а я не знаю, що це за погляд мертви́й?.. Хочеться весь час тужити, коли ти не даєш надії. Зрозумій, що без тебе я не мрію! Не мрію!.. Ех, не мрію!.. Не мрію я без тебе! І щось так болісно серце рве… Скажи хоч слово, а то я зовсім розвіюсь… Більше ні на що ж я не надіюсь… *** І навіть, якщо ти підеш, мій милий… Сподіваюсь, з іншою будеш щасливий... Тільки не забувай, як сильно я тебе любила, І що сама себе у цьому й погубила… *** Я завжди знала, що ми створені одне для одного. Але вже давно не бачила в твоєму гарному лиці нічого рідного… Мені складно дихати від почуттів, а ти й не помічаєш… Чому так сильно закохати в себе посмів, якщо нічого в цьому не вбачаєш?.. Притисни мене до себе, як тої холодної ночі. Востаннє поцілуй, а я постараюся назавжди запам'ятати твої очі… *** І навіть, якщо ти підеш, мій милий… Сподіваюсь, з іншою будеш щасливий... Тільки не забувай, як сильно я тебе любила, І що сама себе у цьому й погубила… ______________________________ Вірш-пісня до одного з розділів книги "Вибір Серця" https://www.surgebook.com/asteriya/book/vibir-sercya
2020-05-19 15:27:18
25
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Asteriya
@Nora Ва-а-ай, мне до дурацкой улыбки приятно🙈😆😀💖. Спасибо большое, дорогая!(≧▽≦) Хотя до тебя мне всё ещё далеко🌝😉😳😳💋.
Відповісти
2020-06-05 18:01:24
1
Тигриця
Дуже гарна пісня❤️
Відповісти
2023-01-06 20:18:38
1
Asteriya
@Тигриця Вай, дякую щиро❤️😍
Відповісти
2023-01-31 23:21:34
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1614
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8816