Стрєлка
Бісер
Душенька мусорська
Сповідь
Душенька мусорська
  Возле водоёма с браткой мы присели на корты
  Там на нас что-то посмотрит, как рыба из-под воды
  Я с прогнившей пристани поднёс к воде своё лицо
  И присмотрелся пристальней — да это ж лица мертвецов...
                ATL"Всего лишь мертвецы"

В ролях: Санька, Андрюха, Денчик, Костян, Олег Григорович(мусор), Степан Олегович (Чесний), а також АКа.



Кров Андрюхи повсюди. На руках, ногах, грудях, блядь. Ця сука мусорська рже блядь. Якби його сучий АКа не дивився мені прямо в башку, то може я його і йобнув би.

  Я єбу хто придумав горілку, но спасіба тобі. Без неї я б з голодухи вмер. Коли все заєбісь, так хочеться перестати лаятись матом. Да не, в пізду, мат це частина мене. Сьодні має до обіду під'їхати Колясік, а після Танчик. Шо мона сказати про Колясіка, має ларьок в Пшеничному і в хуй не дує, головне шо в нього є Катя. Бля. Тільки подумаю про її цицьки і сраку, як хуй вже готовий. Цікаво, а чи пхав він свій дитячий пісюн в її лоно. Надеюсь шо нє, треба попробувати впросити його знову привести її сюди. Ну, а про Танчика я вообше ніхуя не єбу. Приїжає раз на пару тижнів, бере два ящика і сйобує, іноді пиздить про свою "м'ясорубку". Я ніхуя не розумію, шо він пиздить, да й не хочу. Віу-віу-віу... Блядь. Один раз на місяць має приїхати Олег Григорович, або просто підар в погонах, і забрати ящик, радує хоч не безплатно, але пізда як дешево. Вот він іде, блядь, лисе, жирне, пузо до землі, як воно вобше ходить?
– Доброго ранку,– посміхаюсь.
– Доброго,– відповідає мусор з російським акцентом, блядь, пройшов п'ять метрів вже захеканий.
– Самі понисете чи...
– Сам,– блядь як гордо пиздить.
  Ну неси-неси спорт це корисно. Я підхожу до машини. За рульом Стьопа Чесний. Нагинаюсь і спираюсь ліктями на відкрите вікно.
– Доброго ранку,– давлю либу.
– Добрий,– уже сука злий.
– А чьо ви, Степане Олеговичу, вже самого ранку злі?– бля, ви б бачили його скривлене єбало.
– Бо замість того щоб тебе в кандали закути, я маю терпіти твоє перебування на свободі.
– А чьо ви хочете мене в неволі бачити?
– Бо ти і тобі подібні спивають нашу націю!
– Люди самі купляють мій товар, я просто даю їм те чого вони хочуть.
  Конєшно він пизда, який тупий, але зато чесний.  Вот уже і наш "Командо" підходить, тільки замість базуки в нього ящик. Нарешті, він загружає вантаж в машину і готовий далі боротися зі злочинністю.
 
  Надвечір всі зібралися в клубі: я, Андрюха, Костян, Денчик і ше пару шмар, яких переєбало все село. Андрюха шось кричить мені.
– Підійди сюди, базар є,– кричить Андрюхя.
– Шо блядь сталося?
– Да так, ідея є,– відповідає Андрюха.
– Йду,– бля, як же він мене заєбав зі своїми ідеями.
  Ми з ним починаємо говорити тихіше.
– Короче є одна тема,– я цього вже не чув останні п'ять років, коли ми останній раз когось пиздили.
– Яка?– бля, і так ясно шо махач, але краще включити дурака, шоб потім зайобів не було.
– Чуток налякати мусора,– ти бля в край йобнувся?
– Ти бля в край йобнувся.
– Да чого? Послухай! Тєма чиста, він ж бля з машини майже не виходить...,– да, майже, тільки коли треба забрати ящик самогонки і звичайно шо забрати в мене.
– Тільки коли забирає в мене ящик самогонки. Ти блядь голову включаєш. Та він мене так виїбе, шо я як мінімум сяду на пару років.
– Та послухай же ти! Не треба щоб він виходив, пару раз пальнути по машині з двухстволки і це дасть йому привід просратися.
– Ага і йому, і всьому блядь селу. Ти тільки націлиш і всьо, вже три екіпажі з калашами пиздують сюди.
– Так він ж тебе і Дєню пресує. Ти не хочеш відомстити йому?– не прокатить єблан, ше п'ять років назад, коли я був молодшим і дурнішим, може і прокатило б, а зараз звиняй, хуй тобі.
– Хочу, але не так шоб щомісячна купівля одного ящика зі знижкою, стала щотижневою конфіскацією одного ящика.
– А ти звідки знаєш?– яке ж воно тупе.
– Він по твоєму ніхуя не каже, шо зробить коли ти його наїбеш. Так шо забудь.
  Поки ми пизділи, мене їбла одна думка, а чьо це він не покликав Денчика і Костяна. Походу не тільки я його послав.
  Він відвернувся і вийшов тихо з клубу.

  Весь наступний день я думав про його ідею. Ну блядь, це ж самогубство! Навіть коли ми останнього разу пиздилися всі разом проти шістнадцяти пиздюків, там і то шансів було більше, бо то ж пиздюки, а він хоче йти проти мєнтів. Роки йдуть, а він як був дебілом, так ним і лишився.

  Вечоріло, сьогодні день коли Олег Григорович патрюлював село. Пролунали постріли, вродіби з двухстволки. Біжу на звуки, вроді стріляли біля ставу. Бля то точно Андрюха, сука, чого йому на жопі мирно не сидиться. Посеред дороги стояла "Нива", вродіби ціла. Андрюха в балаклаві і з двухстволкою вийшов з кущів. Єблан тікай нахуй! Я підбігаю ближче до Андрюхи, майже ховаючись за ним. Чую ше хтось біжить. Це Денчик з Костяном, слава богу. Але не довго я радів. З "Ниви" вийшов Олег Григорович з АКа і націлив на Андрюху, а то й все підходить до мусора. Я біжу до Андрюхи. Підбігаю. Витянув руки, кінчики пальців вже злегка торкаються кофти Андрюхи.
"Стій",– кричу я, не знаю кому, Андрюсі шоб став, або мєнту шоб не стріляв. БАХ. Кров Андрюхи повсюди. На руках, ногах, грудях, блядь... Я падаю на коліна, тримаючи бездиханне тіло... В його голові отвір від пулі... Якби моя голова була чуть лівіше, було би два трупа... Ця сука мусорська рже блядь. Якби його сучий АКа не дивився мені прямо в башку, то може я його і йобнув би. Ну, Чесний давай, зупиняй свавілля міліціонерів. Давай. Зупиняй. Ти ж пиздиж про це майже завжди. Всіх посадиш, і мене і вовків в погонах, всіх нас посадиш. Ну давай сука зупиняй. В тебе ж є ствол є шанс який, поки він до тебе потилицею. Да ніхуя ти блядь не борець з свавіллям, ти просто, блядь, ніхто. Я дивлюся прямо в його перелякані очі, шо борець, коли є шанс той битися не хочеться. Вбивця опускає АКа і починає пиздіти:
– Ну шо блядь, віделі! Вот шо бивает когда ідеш протів меня! Всех перестерляю! Всех захуярю! Ей ти,– він цілиться в мене,– теперь бесплатна будешь водку отдавать! Ну што скажеш в свойо оправданіє?
   Я мовчу. Ніхуя цей уєбан не почує. Хай хоч всьо забирає. Спалю всьо нахуй, хай палає.

                                                       Кінець

© Bad Trip,
книга «Дорога».
Коментарі