Книги
Всі
Вірші
Всі
Шибениця
Я на шибениці - петля навколо шиї,
Краплина поту на катовім чолі,
Я сміх юрби і грація макабру,
Сухі кістки, і дитяче око.
На сірому лиці безкрая пустота,
Навколо шиї - людська гієна,
Удушлива й поношена змія.
Час вовка і радості господ.
І все кінець.
Час настав.
Бувай прекрасна мить!
Кат висить,
Під сміх і глуп юрби...
Яка забула,
Які крихкі їх шиї.
Як дзвінко,
Хрускають хребці.
Забули..
1
0
274
Після
Нехай згниють мої кості поношені,
Як солдата славнії ножни.
В землянку чорноземну кинуті - не прошені.
Залишені.
Забуті.
І не гожі же!
На пагорбі, під ним і над всіма.
В повітрі білий пил.
На зелених листках,
На рожевих небесах.
Не без них,
Аж ніяк.
Все лиш пил,
На землі,
І під нею,
І на ній,
І над нею.
Я кричу під землею –
Сотнею травинок,
На поверхні.
Сотнею молекул гідрогену.
Я кричу і не чую свій крик!
Він застиг.
У повітрі...
2
0
374
