Живи теперішнім
Не знаю чому так буває В теперішньому часі жити забуваєм. Живем минулим, пам'ятаєм Людей які пішли, ми не забуваєм. Неначе хочемо щось повернути, Та от такого не може бути. Ну от чому цього не розумієм, Що часто згадуючи, чи коли мрієм, Втрачаємо ми головне, Час який ніхто не поверне. Треба нам навчитися цінити Кожну мить, щоб потім не жаліти. Цю цінність ми не помічаєм, А починаєм коли її втрачаєм.
2019-04-29 22:09:28
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3315
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3204