Нащо... оті сльози?
У сердці моїм горить лиш попіл, Там немає білше нічого. Навіщо живу я? Чому я дихаю? Здається просто марную повітря. Де знайти сили? Чом так гірко? Але на лиці лиш посмішка, прикро. Вона наче кам'яне вугілля, Форми ніколи для когось не змінить. Нащо тоді вночі оті сльози? Якщо нікому вони не потрібні? Коли всередині вже нічого немає, Але люди просто так усе це приймають. Скільки терпіти ті випробування, Що на долю мою випали разом? Я так втомилася, хочется плакати, Але стримую себе, ще трохи. Для кого ті сльозі, якщо поряд немає, Тих, кто колись був з тобою разом?
2019-09-04 20:10:01
10
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12275
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3369