Нащо... оті сльози?
У сердці моїм горить лиш попіл, Там немає білше нічого. Навіщо живу я? Чому я дихаю? Здається просто марную повітря. Де знайти сили? Чом так гірко? Але на лиці лиш посмішка, прикро. Вона наче кам'яне вугілля, Форми ніколи для когось не змінить. Нащо тоді вночі оті сльози? Якщо нікому вони не потрібні? Коли всередині вже нічого немає, Але люди просто так усе це приймають. Скільки терпіти ті випробування, Що на долю мою випали разом? Я так втомилася, хочется плакати, Але стримую себе, ще трохи. Для кого ті сльозі, якщо поряд немає, Тих, кто колись був з тобою разом?
2019-09-04 20:10:01
10
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1836
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6217