Нащо... оті сльози?
У сердці моїм горить лиш попіл, Там немає білше нічого. Навіщо живу я? Чому я дихаю? Здається просто марную повітря. Де знайти сили? Чом так гірко? Але на лиці лиш посмішка, прикро. Вона наче кам'яне вугілля, Форми ніколи для когось не змінить. Нащо тоді вночі оті сльози? Якщо нікому вони не потрібні? Коли всередині вже нічого немає, Але люди просто так усе це приймають. Скільки терпіти ті випробування, Що на долю мою випали разом? Я так втомилася, хочется плакати, Але стримую себе, ще трохи. Для кого ті сльозі, якщо поряд немає, Тих, кто колись був з тобою разом?
2019-09-04 20:10:01
10
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2162
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15377