Зима
На дворі зима. Земля під білим покривалом заховалась, Поодинокі зеленіють сосни у гаю І заховалась бджоли у рою. Ведмідь бурмило ліг в берлогу спати. Вся звірина що ще недавно бігала по полю, В момент по норах причаїлась і сидить, Вона чекає теплу пору, Тим часом ліс притих і не шумить. Лиш зрідка вітер колихає гілля, Та пролетить старий- вельможний крук. Не часто з неба пробивається проміння, І мрії вириваються із рук. Десь з гір на санках їде дітвора Для них зима пора пригод і свята, І хоч зимою холодно бува, Та теплотою манить рідна хата.
2019-01-19 09:13:48
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2764
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4847