Вірші
Весна
Коли розквітнуть перші квіти,
Коли розтане білий сніг,
Коли земля від сну проснеться,
Загляне сонце на поріг.
І ультра-фіолет проміння
Проникнення в кожен закуток,
На гіллі з'явиться борулька,
А з неї проросте листок.
Коли в ліси й степи з курорту
Почнуть злітатися птахи,
Коли на річці зійде крига
Розливши свої береги
Коли із схованок зимових,
Від сну запухша звірина,
Почне виходити на зовні
Тоді скажу:"прийшла Весна"
2
0
462
Зима
На дворі зима.
Земля під білим покривалом заховалась,
Поодинокі зеленіють сосни у гаю
І заховалась бджоли у рою.
Ведмідь бурмило ліг в берлогу спати.
Вся звірина що ще недавно бігала по полю,
В момент по норах причаїлась і сидить,
Вона чекає теплу пору,
Тим часом ліс притих і не шумить.
Лиш зрідка вітер колихає гілля,
Та пролетить старий- вельможний крук.
Не часто з неба пробивається проміння,
І мрії вириваються із рук.
Десь з гір на санках їде дітвора
Для них зима пора пригод і свята,
І хоч зимою холодно бува,
Та теплотою манить рідна хата.
4
0
505
,?,
Яке ж коротке це життя!
Як мало може в нім зробить людина,
Дні пролітають наче літаки,
А ночі? Ночі взагалі пилина.
Людина народилася щоб жить.
Десь працювати і детей ростити,
Шкода що дні так швидко пролітають,
І смертним з цим нічого не зробити.
Проте не слід людині цим журитись,
Потрібно працювати і творить
Щось добре дітям після себе залишати
І щоб не було стидно по землі ходить.
5
0
635
Не ображайте людей словами
Не ображайте людей словами,
Не гоже цього робити,
Ти і подумать не встиг
Як промовив слова,
Слова які можуть убити
Вони проникають у плоть наче ніж,
Впиваються в серце кінжалом,
І ніби прості та невинні слова
Смертельним бувають ударом.
Хоч слово і не пістолет,
Патроном не нівичить тіло,
Та проникає у душу воно
І робить щоб серце горіло.
Не ображайте людей словами,
І думайте що говорити,
Щоб ваші слова надихали людей,
А не хотіли убити.
6
0
579
