My hurt is you...

Bohdana Chutora

Привіт, Як ти? Як твої справи? Ти мабуть вже і забув про мене, Та я про тебе - ні. Не було б жодної хвилини, Коли б не думала про наше листування, Про почуття, які, мабуть, давно уже забуті. Казав ти що любив, А я немов сліпа вірила у те. Та одного ранку усе це впало у моїх очах, Те роковеє фото, на якому ти щасливий, І підписано воно було: "Кохана" ... І сльози полилися із очей, У те що я так довго вірила, Ти зруйнував одним лиш словом... А я, дурна, закохана була, Та боляче мені було не по-дитячи, А знаєш, дякую Спасибі що відкрив мені очі на цей жорстокий світ, І дозволив відчути, як розбивається закохане серце...

2018-03-11 21:23:16

4

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Bohdana Chutora

@Олександр Гусейнов я стараюся писати верлібром

Відповісти

2018-03-11 21:30:41

1

Олександр Гусейнов

@Bohdana Chutora старайся, старайся. Успіхів тобі)

Відповісти

2018-03-11 21:31:13

1

Bohdana Chutora

@Олександр Гусейнов дякую

Відповісти

2018-03-11 21:31:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1638

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2255