My hurt is you...

Bohdana Chutora

Привіт, Як ти? Як твої справи? Ти мабуть вже і забув про мене, Та я про тебе - ні. Не було б жодної хвилини, Коли б не думала про наше листування, Про почуття, які, мабуть, давно уже забуті. Казав ти що любив, А я немов сліпа вірила у те. Та одного ранку усе це впало у моїх очах, Те роковеє фото, на якому ти щасливий, І підписано воно було: "Кохана" ... І сльози полилися із очей, У те що я так довго вірила, Ти зруйнував одним лиш словом... А я, дурна, закохана була, Та боляче мені було не по-дитячи, А знаєш, дякую Спасибі що відкрив мені очі на цей жорстокий світ, І дозволив відчути, як розбивається закохане серце...

2018-03-11 21:23:16

4

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Bohdana Chutora

@Олександр Гусейнов я стараюся писати верлібром

Відповісти

2018-03-11 21:30:41

1

Олександр Гусейнов

@Bohdana Chutora старайся, старайся. Успіхів тобі)

Відповісти

2018-03-11 21:31:13

1

Bohdana Chutora

@Олександр Гусейнов дякую

Відповісти

2018-03-11 21:31:35

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4609

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

8665