Солдат своєї Батьківщини

Bohdana Chutora

Солдате, Ти вірний Батьківщині, Пішов боротись за народ, Ти з криком ринувся у бій, За Україну, за сім'ї наші, Але та злая, вража куля Пробила серце... І ти поліг... Поліг за свій народ, За Батьківщину. Помер... Привезли вже додому, А мати тихо над труною схилилася, і промовля: "Синочку мій, ти не помер. Не вірю! Це не ти." А ти стоїш там, біля неї, і майже вже кричиш: "Мамусю, тут я! Тут! Живий!" Але вона не чує. І втерши ту гірку сльозу, Вона відходить від труни і тихо мовить: "Прощавай." Похоронили... Звання посмертні й нагороди, Але тобі вже байдуже на все, Ти думаєш, що ми забудем? Ні... Ми пам'ятатимем завжди Твій подвиг роковий... Життя своє віддав ти, Для порятунку наших всіх.

2018-02-16 16:19:55

8

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ира Джура

Патриот!круто

Відповісти

2018-02-16 19:26:17

1

Bohdana Chutora

@Ира Джура 😊

Відповісти

2018-02-16 19:27:03

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2682

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2856