Солдат своєї Батьківщини
Солдате,
Ти вірний Батьківщині,
Пішов боротись за народ,
Ти з криком ринувся у бій,
За Україну, за сім'ї наші,
Але та злая, вража куля
Пробила серце...
І ти поліг...
Поліг за свій народ,
За Батьківщину.
Помер...
Привезли вже додому,
А мати тихо над труною схилилася, і промовля:
"Синочку мій, ти не помер.
Не вірю! Це не ти."
А ти стоїш там, біля неї, і майже вже кричиш:
"Мамусю, тут я! Тут!
Живий!"
Але вона не чує.
І втерши ту гірку сльозу,
Вона відходить від труни і тихо мовить:
"Прощавай."
Похоронили...
Звання посмертні й нагороди,
Але тобі вже байдуже на все,
Ти думаєш, що ми забудем?
Ні...
Ми пам'ятатимем завжди
Твій подвиг роковий...
Життя своє віддав ти,
Для порятунку наших всіх.
2018-02-16 16:19:55
8
2