Солдат своєї Батьківщини
Bohdana Chutora
Солдате, Ти вірний Батьківщині, Пішов боротись за народ, Ти з криком ринувся у бій, За Україну, за сім'ї наші, Але та злая, вража куля Пробила серце... І ти поліг... Поліг за свій народ, За Батьківщину. Помер... Привезли вже додому, А мати тихо над труною схилилася, і промовля: "Синочку мій, ти не помер. Не вірю! Це не ти." А ти стоїш там, біля неї, і майже вже кричиш: "Мамусю, тут я! Тут! Живий!" Але вона не чує. І втерши ту гірку сльозу, Вона відходить від труни і тихо мовить: "Прощавай." Похоронили... Звання посмертні й нагороди, Але тобі вже байдуже на все, Ти думаєш, що ми забудем? Ні... Ми пам'ятатимем завжди Твій подвиг роковий... Життя своє віддав ти, Для порятунку наших всіх.
2018-02-16 16:19:55
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ира Джура
Патриот!круто
Відповісти
2018-02-16 19:26:17
1
Bohdana Chutora
@Ира Джура 😊
Відповісти
2018-02-16 19:27:03
Подобається
Інші вірші поета
My hurt is you...
Інші поети
Oh Sana
@hanine_writer
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7050
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13499