Дай назву цьому віршу сам
Обожнюєм ріки й озера, Але ненавидим мокрі тіла. Купаємось у воді сольоній, Але присмак сліз—гіркота. Обожнюєм зорі на темній тканині, Але ненавидим веснянки на своєму обличчі. А родимки чи пігментація— Це власноруч покинута станція. Обожнюєм струмки, Що стікають із гір. Блакитні водоспади, Ріки, схожі на змій. Але ненавидим вени на своїх руках, Їх так просто пустити по смертельних ножах. Обожнюєм білих баранців на морі, Як вони пестять наші плечі. Але ненавидим хвилі веселкові На своєму тендітному волоссі. Ми в захваті від силуетів та ходи на журналах, Обкладинка наша не найвищий пілотаж. Ми ненавидим власні риси в очах, Адже простіше зробити фейковий монтаж. 🐾🐾Цей вірш я присвячую людям, які не бачать красу в собі, не цінують її унікальність та хочуть змінити свою особливість, аби виглядати чи здаватися привабливими.🐾🐾
2023-08-13 12:04:51
3
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1301
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1355