Весна приходить раптово
Людині не шкода людини,
І себе йому тоже не жаль,
Посіє війни він зернини,
А жатиме сум та печаль.
Його холод зимою ще гірший,
Всі далі описують вірші,
Про куль металевий свист навколо,
Коли ніч оберталась на чорта злого.
Коли розбрат панує у світі,
Не буде там миру й тепла,
Ракети застигли в зеніті,
Згоріло все до чорного тла.
Тепер беруть до рук лиш залізо,
Зводять нові барикади.
Кожне спалене місто -
Це туга в душі навік і завжди.
Там рідні, батьки й кохана
Не побачу більше я їх,
На серці моєму глибока рана,
Немає тепер родичів моїх.
Я чекав кожного ранку
Про звістку, що ''перемога''.
Але прокидався занадто рано,
Тут досі йде важка оборона.
Кругом лиш вибухи та стрілянина,
Розлітається від них окопів-глина.
Не буде тим тварюкам прощення,
Що забули людини ймення.
Тепер хай вслухаються в дати,
Аби знати, коли й куди їм тікати.
Кожна весна приходить раптово,
Нам перемогти треба принципово.
~•~
~•~
~•~
~•~
~•~
🐾У співпраці з дивовижним @Allan_Blaze🐾
2023-08-14 09:16:21
6
1