Історія
Він і вона, тепер їх двоє. Зустрілись, обнялись обоє. І все навкруги розтануло В поцілунку, для любові паливо. Зустрічі казкові відбувались, І їхні долі переплітались. І все чудово було в них, Доки вогонь горів в очах. Чомусь зупинилася розмова, Підвела їх рідна мова. Все що знали розказали, Коли у парку разом гуляли. " Кінець нашій історії". Подумали наші герої. Серця у такт б'ються, До купи вони в'ються. Але розумна голова, Зробила свої правила. Закінчились прогулянки. Все на краще вони думали. А серця все мучились, В пам'яті бачились. Та час безжалісний, І розтанули всі спогади. Рік за роком вони йшли. Нові історії плели. Та серця їх не забули, Яку музику разом грали. Доля їх далеко не відпустила, Вона його знову зустріла. І в очах молодих і мудрих, Від часу сумних не дружніх. Любов пробилася знову, Розпочала нову розмову. І мудрість їм допомагала На правильний шлях вказала.
2018-11-09 12:34:50
8
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3661
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2779