Історія
Він і вона, тепер їх двоє. Зустрілись, обнялись обоє. І все навкруги розтануло В поцілунку, для любові паливо. Зустрічі казкові відбувались, І їхні долі переплітались. І все чудово було в них, Доки вогонь горів в очах. Чомусь зупинилася розмова, Підвела їх рідна мова. Все що знали розказали, Коли у парку разом гуляли. " Кінець нашій історії". Подумали наші герої. Серця у такт б'ються, До купи вони в'ються. Але розумна голова, Зробила свої правила. Закінчились прогулянки. Все на краще вони думали. А серця все мучились, В пам'яті бачились. Та час безжалісний, І розтанули всі спогади. Рік за роком вони йшли. Нові історії плели. Та серця їх не забули, Яку музику разом грали. Доля їх далеко не відпустила, Вона його знову зустріла. І в очах молодих і мудрих, Від часу сумних не дружніх. Любов пробилася знову, Розпочала нову розмову. І мудрість їм допомагала На правильний шлях вказала.
2018-11-09 12:34:50
8
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5843
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3473