Вірші
Читаю
Ось я книжку із полки беру,
Перед собою її відкриваю.
Перед собою єдине що бачу,
Це букви, які я читаю.
Я стаю краплиною чистої води,
І у світ книжки поринаю.
Проходжу тексту рядки,
Кожну букву із них я вбираю.
І ось краплина набирає фарби,
Відтворює книжну історію.
Із кожною сторінкою все міняє барви,
Демонструючи кожну емоцію.
І ось краплина стала океаном,
І він показує ,про що я думаю.
Даю я волю нетерплячим думам,
І повільно книжку закриваю.
2
0
418
...
Деколи так хочеться повернутись
до того чудового буття
і счасливого незнання.
Про все що сталося забутись.
Але для чого нам це робити?
І все пройдене губити.
Невже все треба забувати?
Всі відчуття на смітник викидати.
Цього ніколи не треба робити.
А інше слід тоді вчинити.
Все що сталося прийняти.
Уроки диття іти вивчати.
3
0
400
...
Як чудово усім жити,
і ніколи не тужити,
завжди правду говорити,
звісно ж всім допомагати.
Цей світ такий чудовий нині,
кожен працює у своїй ниві.
Кожен добре проживає
і горя собі не знає.
Головне, щоб все так і було
і нічого у вирій не загуло,
потрібно телевізор вчасно виключати,
і новини бажано не переглядати.
Без цього нам простіше буде
і цілий світ проблеми свої забуде.
Буде легко жити всім
дітям, дорослим і звісно ж старим.
3
0
408
Язики
Добрі і хороші язики
Розказують свої казки.
А я це слухаю і дивую,
Як багато вони знають
І все вчасно повідомляють.
Що робили і де були,
Які думки в голові гули.
Хочеться вас запитатися:
"А ви не надірветеся
В чужому житті копирсатися?"
В мене відчуття постає
Що ви майбутнє відаєте.
А насправді вам серіалів нехвата,
І бурхлива дивна фантазія,
Список ідей вам подає,
А язик все без міркувань видає.
Хотів був за совість спитати,
Та для цього вам її треба придбати.
Адже люди що лізуть в життя чуже,
Не думають чи по совісті вчиняють це.
А раз не думають вони про таке,
Треба перевірити чи вона у них є.
3
0
327
...
Доброта зникає з пам'яті,
як сніг зникає у березні.
А коли нам про неї нагадують,
не одразу всі згадують.
І чому пам'ять така вибіркова.
І чому зустрівши у житті добряка,
в нас список прохань постає,
який з часом все більшає.
І ображати добряків не боїмось,
а потім ще дивуємось,
що не хочуть допомагати
і прохання наші слухати.
3
0
288
Він
Так і справді швидко він іде,
його ніколи не повернути.
Він невтомно прямо крокує,
і тільки швидкість починає набирати.
А скільки планів у нас по житті?
Список росте із кожним роком.
Наші мрії для нас же самих,
стають назавжди забутим кроком.
А він все іде даруючи частинку себе,
і життя наше триває рахуючи наші дні.
І ми тратимо на розваги й турботи все,
що він нам лиш раз за життя надає.
2
0
356
...
Хвилююсь, як дитина завжди.
Очі шукають тебе навкруги.
Чую голос такий приємний.
Усміхаєшся ти мені.
...
Твоя посмішка неймовірна,
енергія світла лине від неї.
Бачити її постійно, це
ейфорію відчувати безмежно.
...
Очі твої яснії зорі,
бачу їх кожен раз
ніби вперше бачу я диво,
і хоч світить воно мінливо.
Ми не бачимо нікого навкруги,
а очі прикуті і так має бути.
Ти найкрасивіша моя зіронька,
ич, яка затьмарила всі інші.
7
0
452
Коли втрачаєш!!!
В голові туманяться думки,
серце шалений ритм набирає.
Кисню довкола не вистачає,
а перед очима постають спогади.
І все за мить стається в нас,
усе довкола завмирає.
Журба цілком нас поглинає
і дивимось не мов, крізь час.
Губи вже не можуть говорити,
вони кричать несамовито.
Зі сліз збирається намисто,
і не забути це ніколи.
4
2
355
Давайте робити
Війна не потрібна людям добрим і чистим,
Та вона прийшла до нас і про що ми мислим?
Всі кричать і хочуть час повернути.
На минуле кивають, себе виправдають.
Минуле треба добре знати, і його пам'ятати,
Проте давайте зараз добро робити.
Нам говорять: «Переможцем, і станем єдині!»,
Та як ми переможемо доки не такі ми?
Як можливо пліч о пліч стати,
Доки не готові своє рідне відати?
Як говорити про дружбу і підмогу,
Коли не хочемо вказати правильну дорогу?
Не всі звісно ми так робимо,
Але всі на одній землі ходимо.
І давайте разом хоча б по крихтах.
Робити добро в своїх рідних домівках.
6
0
519
Поцілунок
Привітання дивне у них,
Обіймів немає простих.
Цілий день готові стояти,
І один одного не відпускати.
Лиш день не бачились вони,
Уже летять до своєї мети.
Ніжно торкнутися шкіри,
Обгорнути легенько руками,
Кохання передати вустами.
7
1
521
Прикуте
Тіло прикуте до землі,
А душа хоче літати.
Невже змиритися мені,
І на птахів поглядати?
Чи зможу я небо обійняти,
І своє сонце поцілувати?
Чи з кожним стрибком,
Я завжди буду падати?
Був час коли крила відчував,
І вже вчився я літати.
Про обережність тоді забув,
Вітер їх почав відривати.
Я падав все скоріш і скоріш,
І вогонь обпікав мої рани.
Вже бачив сліди своїх ніг,
Коли падав з розгону в замети.
Із вогню відразу у лід,
Закував я своє тіло.
Та розтануло все і мій слід
Появився на цій планеті.
10
0
506
Чорна діра
Світлом яскравим світила.
Зіркою чудовою була вона.
Не думала що далі робити,
Із теплом ішла крізь життя.
І раптом сталось незвичне,
Таке нове і дуже дивне.
Всередині стиснулося все,
Хоч і світилося її лице.
І залишилася темна куля,
Зникло світло яскраве й тепло.
А вона хоче знову сіяти,
І усім віддавати своє тепло.
Тільки почала усе поглинати,
І нищити все на своєму шляху.
Не може ніяк зрозуміти,
Не врятує вона себе саму.
9
0
631
....
Деколи важко зрозуміти,
І багато хто це відкидає.
Що слово одне відоме,
Різні думки у нас викликає.
І ми хочемо научити,
Усю правду пояснити.
Щоб і інші добрі люди,
Думки наші переймали.
А тут проблема постає,
Кожен думає про своє.
І як тоді пояснити?
Як доброму навчити?
10
0
616
Поєднати
Що ми хочемо від життя?
Що від нього нам потрібно?
Так насправді важко визначитися.
Доріг для нас багато відкрито.
Легко іншим пораду дати,
Щоб грошей багато заробляли.
Тільки це не завжди зможе допомогти.
І не вбережи від страшної нудьги.
Падає вибір на серця плеці.
І воно не відмовить вам,
Відповідь дасть у кожному часі.
І радісно наповнить життя вам.
Ніби вибір завершився уже.
І нічого більше сказати.
Та в мене питання постає.
Як ці варіанти поєднати?
Невже можливо лиш одне?
Чи третій варіант таки буде?
Бо від нудьги ми будемо слабкі,
А без грошей життя складне.
І постає вибір ніби простий,
Але одночасно із цим і складний.
Та хто нам повинен допомагати?
Чи ми самі будемо іти?
8
0
493
Зброя
Вона у кожного є,
Та не кожен нею володіє.
Її всі разом вивчають,
На частини її поділяють.
Багатьом однієї мало стає,
І вир зброї постає.
Яку із них усіх вчити?
Яка краще має підійти?
Це важко зрозуміти,
І ще важче прийняти.
Що найстрашніша зброя
Це ваша і наша ...
7
0
510
Вітаю
І ось настав цей час,
Годинник вже дванадцяту пробив.
Я хочу привітати усіх вас,
Що б вам ніхто зла не робив.
Нехай казка оселитися у кожному домі,
І чари святкові панують у ньому.
Що б вас не покидали вогні святкові,
І щастя панувало кожну хвилину.
А що ж за новий рік сказати?
Напевно що б усі були багаті.
Ще багато що можна бажати.
Та найкраще, що б жили ви щасливі.
І так добре вам було,
Що навчилися літати.
А проблеми що б забули,
Де вас відшукати.
________________________
https://youtu.be/gA65y2CYcDM
7
3
575
Слово
Чому так сталося в людей?
Чому така коротка пам'ять?
Це нібиж просто, запам'ятай
І ти відчуєш радість.
Це буде дивно дуже,
До такого не звикли ви.
Та згадаєте слово потрібне,
Коли ітимете до своєї мети.
Воно зробить велику ласку,
І допоможе у житті.
Покаже вам підказку,
Куди слід на роздоріжжі піти.
12
0
1530
Дорога
Всі ходять по світу, кружляють.
Помилки свої часто повторяють.
Багато хто хоче допомогти,
Показати куди треба іти.
Вони вказують на дорогу,
Всім давно уже відому.
Вона втоптана роками,
Ішли по ній тисячами.
Та чи справді вона наша?
Чи для нас вона краща?
Кого нам запитати,
Де відповідь шукати?
В мене порада одна,
Згадайте що кажуть серця.
Послухай його добре дуже,
Це допоможе тобі друже.
6
0
574
Вогонь запали
В світі часто буває,
Доля на стійкість перевіряє.
Труднощі різні підкидає,
Сильнішими стати допомагає.
І в ці години незгоди,
І поганої душевної погоди.
Ти в серці вогонь запали,
Думай про яскраві світи.
Побачиш ти просвіт,
Крізь темряву проблем-воріт.
Барвами наповниться світ,
І душа полине в політ.
9
4
505
Роздивись
А ти пройди ліси, поля і гори.
Неважливо якого року, якої пори.
Роздивись усю цю безмежність,
Нехай тебе це навчить.
Любити дивовижну природу,
Її безмежну чисту воду.
Ти закохаєшся повір,
І ніякий договір
Не зможе тебе переконати
Її вроду забувати.
7
6
530
Багато
А я багато від життя і не хочу,
з одною сонце провожати хочу.
А потім зранку сонце ясне,
нехай будить проміням обох.
Не потрібні скарби казкові,
не потрібні гори золоті.
Їх замінить сміх чудовий,
щасливої сім'ї.
Та що ж таке кажу я:
"Не хочу від життя багато"
Бо золото не важливо насправді.
А те чого я хочу найційніше у житті.
8
3
694
Як назвати
Коли прийде воно,
І опянить немов вино.
Загляне у мою домівку
Покаже вказівну зірку.
Кохання загадкове дуже,
Його потрібно зрозуміти друже.
І це я добре зрозумів
Коли за роздуми засів.
Та мене перебили намить,
Відволікли словами вмить.
Та не голову мою
Опустили в пелену.
Серце відгукнулось
На чудові слова.
І тепер я не знаю,
Про що розповідаю.
Серце рветься із грудей,
Надає багато ідей.
І як це назвати
Де назву відшукати?
5
2
537
Ми розмову почали
Ми розмову почали
Всіх розважали.
Я історію придумав,
А вона підняла.
На папір положила
Потрібні слава.
Руки мої записали
І вам розказали.
Те що придумав я
І добра рима моя.
6
2
634
Слова
Коли історію свою
Я загалу розказую,
Маю я слова дібрати
І тобі розказати.
Та проблема одна,
Де знайти нові слова?
Куди мені іти,
Де їх віднайти?
Всі слова вже сказані,
І історії розказані.
7
0
514
Я б хотів...
Я б хотів відчути
Лиш дотик руки.
Посидіти разом,
І зустрітися поглядом.
Усмішку побачити твою,
І в очах прочитати: "Люблю".
Та час проходить як вода,
І він мене не мина.
У серці якось порожньо.
І не спитать мені його,
Чому в душі так холодно,
І де шукать тепло.
7
4
587
Серце
Довгий час воно мовчало.
Та раптом сильно закалатало.
Серце моє спочатку зупинилось.
А потім з новою силою забилось.
Це відчуття дуже давнє.
І як завжди воно справжнє.
Не знаю як його описати.
Про все що є розказати.
Слова рвуться на волю,
Не знають ще свою долю.
А серце не дає відпочинку,
Воно ніколи не знає зупинку.
5
4
473
Рима
Часто так буває
Рима з нами грає.
Вона гру свою почала,
Тобі початок надала.
А продовження для забави,
Відправила в різні справи.
Ти просто думки не втрачай,
Її у спогадах тримай.
Рима чесно завжди грає,
І перемогти допомагає.
Ти її поради слухай,
На листок усе записуй.
І все буде навкруги,
В одному ритмі йти.
5
5
752
Відчуваю
Було ніби давно
Та що ж за диво.
Я відчуваю,
Хоч і не маю.
Дотик ніжності її
Відчуваю я на шкірі.
Поцілунок пристрасний
І такий знайомий.
Все відчуваю немов
Не втрачав свою любов.
6
0
524
Навпаки???
Був дивний час
було навпаки у нас,
Усе навпаки,
І усе не так.
Снігом зимовим
Грілись ми разом.
Літнім вітерцем,
Дрижаки ловили ми.
І хоч все навпаки,
Та такі ж помилки,
Як і всі люди
Зробили і ми.
Кричали, сварились,
Прощали, мирились.
Все по кругу йшло,
І нічого не допомогло.
Розірвати цей круг,
Не допоможе і друг.
5
0
548
Історія
Він і вона, тепер їх двоє.
Зустрілись, обнялись обоє.
І все навкруги розтануло
В поцілунку, для любові паливо.
Зустрічі казкові відбувались,
І їхні долі переплітались.
І все чудово було в них,
Доки вогонь горів в очах.
Чомусь зупинилася розмова,
Підвела їх рідна мова.
Все що знали розказали,
Коли у парку разом гуляли.
" Кінець нашій історії".
Подумали наші герої.
Серця у такт б'ються,
До купи вони в'ються.
Але розумна голова,
Зробила свої правила.
Закінчились прогулянки.
Все на краще вони думали.
А серця все мучились,
В пам'яті бачились.
Та час безжалісний,
І розтанули всі спогади.
Рік за роком вони йшли.
Нові історії плели.
Та серця їх не забули,
Яку музику разом грали.
Доля їх далеко не відпустила,
Вона його знову зустріла.
І в очах молодих і мудрих,
Від часу сумних не дружніх.
Любов пробилася знову,
Розпочала нову розмову.
І мудрість їм допомагала
На правильний шлях вказала.
8
0
566
Чому
Чому гроші таку силу мають,
Де вони її приймають.
Чому так сталося у нас,
Що гроші у голові повсякчас.
Ця бумага керувати стала,
Думками, словами і діями.
Проникла у наше життя.
Для декого стала життям.
Невже вона настільки
Важлива, щоб вільно жити?
6
3
489
Хто голова
Всі кажуть що жити,
Стало нам погано.
Питаю у вас. Хто винен?
І всі як один.
Головами кивають до влади,
Мовляв, там усі вади.
Наступне питання до вас.
Чому саме вона зубожила нас?
Багато повчально відкаже мені.
'Риба гниє, із голови!'
Я вислухаю все, і питання постає.
В держави голова, це влада чи народ?
8
0
518
Любов
Ти любиш а тебе кидають.
Ти любиш а тобі серце виривають.
І як тут вберегти всю доброту,
Як серцю каменем не стати?
А ти люби, люби, люби
І на образи не зважай.
Найкраще вміння у житті любити,
Любов сила, яка підштовхує життя.
10
2
724
Хочу літати
Я дивлюся у вись,
На щасливих людей.
Вони там літають,
А я ходжу по землі.
Так хочу я літати,
Та не вмію взлітати.
Люди хочуть навчати,
Але крил всеж нема.
Люди від щастя літають ,
І від щастя у них крила.
Вони з мене дивують ,
Невже нещаслива душа.
Я озираюсь на спину,
І лиш відростки бачу.
Був і я щасливий,
Та промайнув час цей.
Крила були колись,
Але їх обламали давно.
І тепер я ходжу
І на небо дивлю.
9
0
536
Формула???
Кажуть погода душі
Така ж які і на дворі,
Рідко коли вона інша буває,
Та що робити коли вона не відчуває
Ні радості, ні горя нічого нічого.
Що ж зробити мені такого
Відчуття душі вернути
життя з ніг на голову перевернути?
Чи екстрим не доможе мені.
Універсальної формули
ніхто не підкаже мені.
8
1
696
