Прикуте
Тіло прикуте до землі, А душа хоче літати. Невже змиритися мені, І на птахів поглядати? Чи зможу я небо обійняти, І своє сонце поцілувати? Чи з кожним стрибком, Я завжди буду падати? Був час коли крила відчував, І вже вчився я літати. Про обережність тоді забув, Вітер їх почав відривати. Я падав все скоріш і скоріш, І вогонь обпікав мої рани. Вже бачив сліди своїх ніг, Коли падав з розгону в замети. Із вогню відразу у лід, Закував я своє тіло. Та розтануло все і мій слід Появився на цій планеті.
2019-02-14 17:56:30
10
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2871
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4015