Прикуте
Сергій Оксентюк
Тіло прикуте до землі, А душа хоче літати. Невже змиритися мені, І на птахів поглядати? Чи зможу я небо обійняти, І своє сонце поцілувати? Чи з кожним стрибком, Я завжди буду падати? Був час коли крила відчував, І вже вчився я літати. Про обережність тоді забув, Вітер їх почав відривати. Я падав все скоріш і скоріш, І вогонь обпікав мої рани. Вже бачив сліди своїх ніг, Коли падав з розгону в замети. Із вогню відразу у лід, Закував я своє тіло. Та розтануло все і мій слід Появився на цій планеті.
2019-02-14 17:56:30
10
0
Інші вірші поета
Ми розмову почали Дорога Рима Зброя
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2357