Спогади
Настала ніч все замело журбою
А я з тобою, тихенько посиджу
Згадаєм ми, дві наші долі
Дві світлі промені, ранкового дощу.
Не будь зі мною, ображеною знову
Я все тобі, пробачив вже давно
І ти мені пробач: Моя ти люба
Ти не тримай образи на дрібниці
Цей світ зламав навмисно!
Дві люблячі душі.
Давай посидимо на кухні
Згадаємо ті дні:
Коли важливими були, лише емоції свої.
Коли цінили час, сміялись та раділи.
А зараз втеча лиш у нас
Журба - керує нині.
Тікаємо від один одного,
По друзям та подругам
Давай повернемо часи, коли
Цікаво було разом
А не по різних берегах,
Які створили ми...
А я з тобою, тихенько посиджу
Згадаєм ми, дві наші долі
Дві світлі промені, ранкового дощу.
Не будь зі мною, ображеною знову
Я все тобі, пробачив вже давно
І ти мені пробач: Моя ти люба
Ти не тримай образи на дрібниці
Цей світ зламав навмисно!
Дві люблячі душі.
Давай посидимо на кухні
Згадаємо ті дні:
Коли важливими були, лише емоції свої.
Коли цінили час, сміялись та раділи.
А зараз втеча лиш у нас
Журба - керує нині.
Тікаємо від один одного,
По друзям та подругам
Давай повернемо часи, коли
Цікаво було разом
А не по різних берегах,
Які створили ми...
Коментарі