"Чи заслужили ми щоб нам світили зірки"
Чи заслужили ми щоб нам світили зірки.. Вбиваючи себе кожен день, та збрехавши собі, далі йти. Болото в чоботях стає все більше. Але ми і досі не зважаєм на них.. На долонях крові забагато, вже і руки червоними стали. Просто біль уже нас дістала Не відпустять кайдани журби.. На острові надій, знайдемо собі подібних. А тих хто не схожий на нас Втопимо у вирії непотрібних подій.. Чи заслужили ми щоб нам світили зірки? Краса небесного моря для нас одних.. Ми заслуговуємо на це, я гадаю що ні!
2022-12-27 18:10:08
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2072
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4882