"Чи заслужили ми щоб нам світили зірки"
Чи заслужили ми щоб нам світили зірки.. Вбиваючи себе кожен день, та збрехавши собі, далі йти. Болото в чоботях стає все більше. Але ми і досі не зважаєм на них.. На долонях крові забагато, вже і руки червоними стали. Просто біль уже нас дістала Не відпустять кайдани журби.. На острові надій, знайдемо собі подібних. А тих хто не схожий на нас Втопимо у вирії непотрібних подій.. Чи заслужили ми щоб нам світили зірки? Краса небесного моря для нас одних.. Ми заслуговуємо на це, я гадаю що ні!
2022-12-27 18:10:08
0
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1589
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2570