"Чи заслужили ми щоб нам світили зірки"
Честер Фінч
Чи заслужили ми щоб нам світили зірки.. Вбиваючи себе кожен день, та збрехавши собі, далі йти. Болото в чоботях стає все більше. Але ми і досі не зважаєм на них.. На долонях крові забагато, вже і руки червоними стали. Просто біль уже нас дістала Не відпустять кайдани журби.. На острові надій, знайдемо собі подібних. А тих хто не схожий на нас Втопимо у вирії непотрібних подій.. Чи заслужили ми щоб нам світили зірки? Краса небесного моря для нас одних.. Ми заслуговуємо на це, я гадаю що ні!
2022-12-27 18:10:08
0
0
Інші вірші поета
"Дністер" "У теплий день, збирання винограду" "Митець серед руїн" "Пишу тобі листа"
Інші поети
Corbie
@ezzylryb
Eiffel
@Miss_Eiffel
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3496
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2806