Поема "Фатальна зустріч"
У місті без доріг та купи болота зустрів я її.. Цей погляд викрав моє сердце, та не зберіг.. Відчуття страху і жаху не покидало мене. У місті немає людей, та тварин навіть не чути.. Прохолода темних ночей.. Відчуття болі і смутку все приманюють ці місця.. Краса темних провулків, відправляє мене в забуття.. І ось у парку зустрілись ми разом.. Силует я побачив дівчини з довгим хвостом.. Не покинув думки я свої зухвалі.. Я побачив її у воді під мостом. Промовляв до неї помалу.. -Ви краса цього краю проклятого.. Та дівчина, пірнула під воду.. Лише хвіст я побачив її.. Я сидів цілу ніч, та чекав все на неї.. І ось під ранковий світанок, я зустрів із нею. Треміли від холоду і болі ноги мої.. Я почув декілька слів: -Ти зі мною.. чи ні? -Я з тобою доля моя.. Мої очі для тебе горять.. Під гіпнозом ішов я до води.. Всі слова.. та думки.. Я залишив в пітьмі.. І ось наша зустріч вже відбулась.. Та нажаль її вигляд викликав вже відразу.. Зникли очі чудові, і волосся яскраве.. Її вигляд жахіттям я б навіть назвав.. Темні очі, вигляд рибини.. Та обличчя з луски.. Але тіло дівчини.. Я почав вже тікати.. Та втекти не зумів.. Поцілунок її, мене загубив. Обняла мене міцно, та на дно я пішов.. Дурень я.. Що гадав... Що кохання знайшов.. (Автор арту:ToothlessEgo)
2023-01-14 14:37:28
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2665
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13166