Поема "Фатальна зустріч"
У місті без доріг та купи болота зустрів я її.. Цей погляд викрав моє сердце, та не зберіг.. Відчуття страху і жаху не покидало мене. У місті немає людей, та тварин навіть не чути.. Прохолода темних ночей.. Відчуття болі і смутку все приманюють ці місця.. Краса темних провулків, відправляє мене в забуття.. І ось у парку зустрілись ми разом.. Силует я побачив дівчини з довгим хвостом.. Не покинув думки я свої зухвалі.. Я побачив її у воді під мостом. Промовляв до неї помалу.. -Ви краса цього краю проклятого.. Та дівчина, пірнула під воду.. Лише хвіст я побачив її.. Я сидів цілу ніч, та чекав все на неї.. І ось під ранковий світанок, я зустрів із нею. Треміли від холоду і болі ноги мої.. Я почув декілька слів: -Ти зі мною.. чи ні? -Я з тобою доля моя.. Мої очі для тебе горять.. Під гіпнозом ішов я до води.. Всі слова.. та думки.. Я залишив в пітьмі.. І ось наша зустріч вже відбулась.. Та нажаль її вигляд викликав вже відразу.. Зникли очі чудові, і волосся яскраве.. Її вигляд жахіттям я б навіть назвав.. Темні очі, вигляд рибини.. Та обличчя з луски.. Але тіло дівчини.. Я почав вже тікати.. Та втекти не зумів.. Поцілунок її, мене загубив. Обняла мене міцно, та на дно я пішов.. Дурень я.. Що гадав... Що кохання знайшов.. (Автор арту:ToothlessEgo)
2023-01-14 14:37:28
1
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
15838
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3023