Поема "Фатальна зустріч"
У місті без доріг та купи болота зустрів я її.. Цей погляд викрав моє сердце, та не зберіг.. Відчуття страху і жаху не покидало мене. У місті немає людей, та тварин навіть не чути.. Прохолода темних ночей.. Відчуття болі і смутку все приманюють ці місця.. Краса темних провулків, відправляє мене в забуття.. І ось у парку зустрілись ми разом.. Силует я побачив дівчини з довгим хвостом.. Не покинув думки я свої зухвалі.. Я побачив її у воді під мостом. Промовляв до неї помалу.. -Ви краса цього краю проклятого.. Та дівчина, пірнула під воду.. Лише хвіст я побачив її.. Я сидів цілу ніч, та чекав все на неї.. І ось під ранковий світанок, я зустрів із нею. Треміли від холоду і болі ноги мої.. Я почув декілька слів: -Ти зі мною.. чи ні? -Я з тобою доля моя.. Мої очі для тебе горять.. Під гіпнозом ішов я до води.. Всі слова.. та думки.. Я залишив в пітьмі.. І ось наша зустріч вже відбулась.. Та нажаль її вигляд викликав вже відразу.. Зникли очі чудові, і волосся яскраве.. Її вигляд жахіттям я б навіть назвав.. Темні очі, вигляд рибини.. Та обличчя з луски.. Але тіло дівчини.. Я почав вже тікати.. Та втекти не зумів.. Поцілунок її, мене загубив. Обняла мене міцно, та на дно я пішов.. Дурень я.. Що гадав... Що кохання знайшов.. (Автор арту:ToothlessEgo)
2023-01-14 14:37:28
1
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1740
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2399