"Страждальної душі поет"
Я все пишу, пишу, але навіщо? Яка тут ціль за цим стоїть? Чи популярності бажаю, а вже можливо і боротьби.. Та ні в житті цього не маю! Я все тікаю від журби. Плекає, душить, та шепоче, Мене тут знищити бажає.. Цей смуток долі, та туги. І вічності буде замало, Щоб написати, що хотів. Лікуюсь музою своєю, вона все кажи знов мені; -Ти пишеш твори ці сумні. Коли вже радість тут настане? Я помираю від нудьги.. -Пробачте ви мені міледі. Низко вклоняюсь я вже вам. Але такий вже я! Для мене краще думати про вище! Про бідність, страх, журбу та вірність. Чим все писати романтизм. Який для мене, такий дикий.. Ми з ним дружити б не змогли! І ось пишу уже роками! Перечитав я класиків чимало, У них черпаю мудрості мішок. Та з часом посивівши зрозумів. В історії, хотів би залишитись.. Щоб через епоху цю пропащу.. Згадали б люди хоч мене. Що був такий на світі, страждальної душі поет..
2023-05-12 13:38:48
2
0
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
3245
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2221