"Сотню разів"
Сотню разів, пірнаю в цю воду. Знаю себе, залишусь живим! Сотню разів, залишаю тривогу. Сотню разів, залишаю свій дім.. Бачу у воді, я своє обличчя. Воно мені так, не до душі.. Вітер шепоче, мені ці вірші.. Я не почую, пірнаю найглибше. Серед глибин немає живих.. Я лиш залишусь, на дні в порожнечі.. Сонце не бачу, сумні мої дні..
2023-06-21 22:57:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Інколи треба дістатися самого дна, бо від нього можна відштовкнутися, щоб піднятися вверх). Сумувати та сумніватися - це нормально, але треба пам'ятати (навіть на глибині), що десь зверху є сонечко, яке безкорисно дарує своє світло та тепло усім!) Натхнення Вам! Ваші твори живі! В них живе душа!👍🌈☀️
Відповісти
2023-06-22 08:19:36
2
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за приємні слова👏❤️
Відповісти
2023-06-22 08:20:23
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2612
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1664