"Сотню разів"
Сотню разів, пірнаю в цю воду. Знаю себе, залишусь живим! Сотню разів, залишаю тривогу. Сотню разів, залишаю свій дім.. Бачу у воді, я своє обличчя. Воно мені так, не до душі.. Вітер шепоче, мені ці вірші.. Я не почую, пірнаю найглибше. Серед глибин немає живих.. Я лиш залишусь, на дні в порожнечі.. Сонце не бачу, сумні мої дні..
2023-06-21 22:57:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Інколи треба дістатися самого дна, бо від нього можна відштовкнутися, щоб піднятися вверх). Сумувати та сумніватися - це нормально, але треба пам'ятати (навіть на глибині), що десь зверху є сонечко, яке безкорисно дарує своє світло та тепло усім!) Натхнення Вам! Ваші твори живі! В них живе душа!👍🌈☀️
Відповісти
2023-06-22 08:19:36
2
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за приємні слова👏❤️
Відповісти
2023-06-22 08:20:23
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1516
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1613