"Сотню разів"
Сотню разів, пірнаю в цю воду. Знаю себе, залишусь живим! Сотню разів, залишаю тривогу. Сотню разів, залишаю свій дім.. Бачу у воді, я своє обличчя. Воно мені так, не до душі.. Вітер шепоче, мені ці вірші.. Я не почую, пірнаю найглибше. Серед глибин немає живих.. Я лиш залишусь, на дні в порожнечі.. Сонце не бачу, сумні мої дні..
2023-06-21 22:57:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Інколи треба дістатися самого дна, бо від нього можна відштовкнутися, щоб піднятися вверх). Сумувати та сумніватися - це нормально, але треба пам'ятати (навіть на глибині), що десь зверху є сонечко, яке безкорисно дарує своє світло та тепло усім!) Натхнення Вам! Ваші твори живі! В них живе душа!👍🌈☀️
Відповісти
2023-06-22 08:19:36
2
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую за приємні слова👏❤️
Відповісти
2023-06-22 08:20:23
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2549