Минулого полин
kVitka Chichek
✨ Гіркий полин зостався на вустах, бо проти долі вирішив піти, ти відлетів у небо наче птах, хоч обіцяв одного дня прийти. На серці матері панує пустота, Її нічим не допоможе світ, Вона ненавидить, коли "живе" війна, терпіння тріснуло, як під ногами лід. Його нема, і ніби й днів нема, таких як він - немов бджолиний рій. Нещасна мати випє яд до дна, та він не в змозі подолати біль. Одного дня, настане судний час, і дасть він кожному, все те, хто, що хотів, і хоч летять всі солов'ї від нас, Їх сильний дух зостався... Не злетів! 26.03.19 ©️Чічек
2019-03-27 19:21:32
13
0
Інші вірші поета
"У кожного є свій Ангел" Гордо подивись Бути жінкою "я так думаю"
Інші поети
Ametyst Li
@Ametyst_Li
it'sdher _
@ddher_
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4960
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12097