Життя... Жито
kVitka Chichek
🌾 *** Все життя, мов житня нива, Падала... проте щаслива, і вітрами була скошена, холодними дощами зрошена. *** Це життя, зернина в полі, І така його вже доля, Не рости, або проростати, бур'яном чи хлібом стати. *** Нам багато вже не треба, Споглядати б всім синь неба, кожен сміх, і плач що поруч, добротою в серце влуч... *** А життя, як збита пташка, Ти скажи: "Коли не важко?" Розкажи - як позбутись смутку? Давно зів' яв цвіт незабудки. *** Час летить, серпом зриває, що було - не відпускаю, Та минуле десь далеко, є в нім страх, там небезпека... *** В бездні неба птах літає, все що знизу розглядає, Він не дасть вже більше впасти, лиш забудь, мене прости! *** Не буває щоб все тяжко, Просто треба це пройти... *** ©️Chichec
2019-05-02 10:16:00
3
0
Інші вірші поета
Бути жінкою Все від нас... "я так думаю" Час
Інші поети
Наталія
@di_di_badabum
Your_Loneliness
@Your_Loneliness
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1482
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4794