Все стане ясно...
kVitka Chichek
▫️▪️▫️ Одного дня все стане ясно... прийде знов ранок... Так прекрасно...що сяйво те, до тебе теж дійде... Аби второпати уроки всі завчасно... Навчитись цьому - діло не просте... Одного дня навіки стане ясно, дійде до всіх, все швидко й одночасно, послання те, що так життя ховає... А ти шукаєш...ти завжди шукаєш...у кожнім завтра, свій вчорашній день! Одного дня нам стане знову ясно, і на душі фіалка зацвіте, Бог подарує сенс, і ти як завжди знов зміниш погляд...усвідомиш день... І ми лише, його мала частина, ти не напружуйся, щоб залишили слід... Бо світло там, де справжня є людина, Її бажає обійняти світ))) 18.03.19р. ©️Chichec
2019-03-27 19:13:15
3
0
Інші вірші поета
Час "У кожного є свій Ангел" Минулого полин Життя... Жито
Інші поети
Vitalina Shepel
@Vitalina_kiss
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4934
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12308