Багатство
Creatore di poesie
Я збирав скарби по пісчинках. В скриню клав то все просто так, Але та босонога, красива дівчина - Вкрала все і пропала в віршах. Чи я бідний тепер, чи багатий? Не збагну, але я не тужу. Не зазнав я тяжкої втрати - Я скарби по-новому зберу. Бідний той, хто нічого не бачить, Хто чужеє нещадно гребе, А щасливий - одвічно багатий: Так багатий, що все сам роздає! 20.06.15
2021-06-17 08:25:10
8
0
Інші вірші поета
... Там, де холод щоночі кипить Лев Скарби з глибини
Інші поети
Lady_with_Cat
@Lady_with_Cat
Princess Mwas
@princess_mwas
purple_ninja_dragon
@purple_ninja_dragon
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4070
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4804