...
Моє мовчить, моє мовчить, Як кіт сумний під батареєю. Тролейбус за вікном червоний мчить, Сріблястою серпневою алеєю. Такий отрутний літній дощ, Такі гіркі серпневі дні, Трунок ядкий - твоє вино, Що ти дала колись мені. Чи за вікном, чи то з котом; Чи сплю, чи мчу - короткий світ. Один, з своєю кров'ю чи твоїм вином - Подалі, поза болем, межі своїх літ. Хотів би вірити в красу Та за вікном, в душі - серпнева ніч, Я вірю у життя, я вірю у людей, Але навряд повірю знову я тобі. Без серпня не було б краси, Тролейбус не гримів би за вікном, Не бачив зранку я б роси І кіт не спав би ніжним своїм сном. Тому так сталось, як і мало... Поїду вдаль я, в далечінь, А ти мовчи разом з моїм котом, А може, таки скажеш щось мені? (2017 рік)
2021-10-22 19:37:14
8
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3919
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4047