...

Creatore di poesie

Холодний непроникний біль, З очима пустими, з думками тихими, Чуєш, не підходь, ти чуєш, згинь! Не друзі ми і дружба наша - лихо. Чи я створив тебе або життя тебе сворило: Твоє обличчя кам'яне, Воно мені чуже, немиле, Ти чуєш, не моє, покинь мене. Ти стер всі межі, все - химера, Ти тихо підійшов й рукою обійняв плече, Ти ніби тут, а ніби і далеко, А холодом так коле й так пече... .... Згори у полум'ї печалі, Палай у сумі із розлук; Щоночі ти відходь подалі - Відходь у темряву із мук.

2023-09-13 22:03:53

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лія

Наконец-то я дождавсі 😭😭🤲 вірш сумний, але прекрасний

Відповісти

2023-09-14 04:42:57

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5871

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3088